Псалми 37
1 Давидів.
A Psalm of David himself. Do not choose to imitate the malicious; neither should you envy those who work iniquity.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
For they will quickly wither away like dry grass, and in like manner to kitchen herbs, they will soon droop.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Hope in the Lord and do good, and dwell in the land, and so you shall be pastured with its riches.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Delight in the Lord, and he will grant to you the petitions of your heart.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Reveal your way to the Lord, and hope in him, and he will accomplish it.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
And he will bring forth your justice like the light, and your judgment like the midday.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Be subject to the Lord and pray to him. Do not choose to compete with him who prospers in his way, with the man who does injustice.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
Cease from wrath and leave behind rage. Do not choose to imitate the malicious.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
For those who are malicious will be exterminated. But those who remain with the Lord, these will inherit the land.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
Yet still a little while, and the sinner will not be. And you will search his place and find nothing.
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
But the meek shall inherit the earth, and they will delight in the multitude of peace.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
The sinner will observe the just, and he will gnash his teeth over him.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
But the Lord will laugh at him: for he knows in advance that his day will come.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
The sinners have drawn the sword, they have bent their bow, so as to cast down the poor and the needy, so as to massacre the upright of heart.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Let their sword enter into their own hearts, and let their bow be broken.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
A little is better to the just than the many riches of sinners.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
For the arms of sinners will be crushed, but the Lord confirms the just.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
The Lord knows the days of the immaculate, and their inheritance will be in eternity.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
They will not be confounded in an evil time; and in days of famine, they will be satisfied:
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
for sinners will perish. Truly, the adversaries of the Lord, soon after they have been honored and exalted, will fade away, in the same way that smoke fades away.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
The sinner will lend and not release, but the just one shows compassion and donates.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
For those who bless him will inherit the earth, but those who curse him will perish.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
The steps of a man will be directed by the Lord, and he will choose his way.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
When he falls, he will not be harmed, because the Lord places his hand under him.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
I have been young, and now I am old; and I have not seen the just forsaken, nor his offspring seeking bread.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
He shows compassion and lends, all day long, and his offspring will be in blessing.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Turn away from evil and do good, and dwell forever and ever.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
For the Lord loves judgment, and he will not abandon his saints. They will be kept safe in eternity. The unjust will be punished, and the offspring of the impious will perish.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
But the just will inherit the earth, and they will dwell upon it forever and ever.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
The mouth of the just one will express wisdom, and his tongue will speak judgment.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
The law of his God is in his heart, and his steps shall not be supplanted.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
The sinner considers the just one and seeks to put him to death.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
But the Lord will not abandon him into his hands, nor condemn him, when he will be judged.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Wait for the Lord, and keep to his way. And he will exalt you, so as to inherit the land that you may seize. When the sinners will have passed away, then you shall see.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
I have seen the impious over-exalted, and lifted up like the cedars of Lebanon.
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
And I passed by, and behold, he was not. And I sought him, and his place was not found.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Keep to innocence, and gaze upon fairness: because there are allotments for the peaceful man.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
But the unjust will be destroyed together: the allotments of the impious will pass away.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
But the salvation of the just is from the Lord, and he is their protector in time of tribulation.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
And the Lord will help them and free them. And he will rescue them from sinners and save them, because they have hoped in him.
