Псалми 37
1 Давидів.
[A Psalm] of David. Fret not thyself because of evil-doers, neither be envious of them that do iniquity.
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
For they shall soon be withered as the grass, and shall soon fall away as the green herbs.
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
Hope in the Lord, and do good; and dwell on the land, and thou shalt be fed with the wealth of it.
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
Delight [thyself] in the Lord; and he shall grant thee the requests of thine heart.
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Disclose thy way to the Lord, and hope in him; and he shall bring [it] to pass.
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
And he shall bring forth thy righteousness as the light, and thy judgment as the noon-day.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Submit thyself to the Lord, and supplicate him: fret not thyself because of him that prospers in his way, at the man that does unlawful deeds.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
ease from anger, and forsake wrath: fret not thyself so as to do evil.
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
For evil-doers shall be destroyed: but they that wait on the Lord, they shall inherit the land.
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
And yet a little while, and the sinner shall not be, and thou shalt seek for his place, and shalt not find [it].
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
But the meek shall inherit the earth; and shall delight [themselves] in the abundance of peace.
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
The sinner will watch for the righteous, and gnash his teeth upon him.
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
But the Lord shall laugh at him: for he foresees that his day will come.
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
Sinners have drawn their swords, they have bent their bow, to cast down the poor and needy one, [and] to slay the upright in heart.
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
Let their sword enter into their [own] heart, and their bows be broken.
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
A little is better to the righteous than abundant wealth of sinners.
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
For the arms of sinners shall be broken; but the Lord supports the righteous.
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
The Lord knows the ways of the perfect; and their inheritance shall be for ever.
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
They shall not be ashamed in an evil time; and in days of famine they shall be satisfied.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
For the sinners shall perish; and the enemies of the Lord at the moment of their being honoured and exalted have utterly vanished like smoke.
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
The sinner borrows, and will not pay again: but the righteous has compassion, and gives.
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
For they that bless him shall inherit the earth; and they that curse him shall be utterly destroyed.
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
The steps of a man are rightly ordered by the Lord: and he will take pleasure in his way.
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
When he falls, he shall not be ruined: for the Lord supports his hand.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
I was [once] young, indeed I am now old; yet I have not seen the righteous forsaken, nor his seed seeking bread.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
He is merciful, and lends continually; and his seed shall be blessed.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Turn aside from evil, and do good; and dwell for ever.
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
For the Lord loves judgment, and will not forsake his saints; they shall be preserved for ever: the blameless shall be avenged, but the seed of the ungodly shall be utterly destroyed.
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
But the righteous shall inherit the earth, and dwell upon it for ever.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
The mouth of the righteous will meditate wisdom, and his tongue will speak of judgment.
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
The law of his God is in his heart; and his steps shall not slide.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
The sinner watches the righteous, and seeks to slay him.
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
But the Lord will not leave him in his hands, nor by any means condemn him when he is judged.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
Wait on the Lord, and keep his way, and he shall exalt thee to inherit the land: when the wicked are destroyed, thou shalt see [it].
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
I saw the ungodly very highly exalting himself, and lifting himself up like the cedars of Libanus.
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
Yet I passed by, and lo! he was not: and I sought him, but his place was not found.
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
Maintain innocence, and behold uprightness: for there is a remnant to the peaceable man.
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
But the transgressors shall be utterly destroyed together: the remnants of the ungodly shall be utterly destroyed.
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
But the salvation of the righteous is of the Lord; and he is their defender in the time of affliction.
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
And the Lord shall help them, and deliver them: and he shall rescue them from sinners, and save them, because they have hoped in him.
