Псалми 36

1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида. Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,

В конец, отроку Господню Давиду. Глаголет пребеззаконный согрешати в себе: несть страха Божия пред очима его:

2 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.

яко ульсти пред ним обрести беззаконие свое, и возненавидети.

3 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.

Глаголы уст его беззаконие и лесть: не восхоте разумети еже ублажити.

4 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.

Беззаконие помысли на ложи своем: предста всякому пути неблагу, о злобе же не негодова.

5 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,

Господи, на небеси милость Твоя, и истина Твоя до облак:

6 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!

правда Твоя яко горы Божия, судбы Твоя бездна многа: человеки и скоты спасеши, Господи.

7 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:

Яко умножил еси милость Твою, Боже: сынове же человечестии в крове крилу Твоею надеятися имут.

8 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,

Упиются от тука дому Твоего, и потоком сладости Твоея напоиши я.

9 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!

Яко у Тебе источник живота, во свете Твоем узрим свет.

10 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!

Пробави милость Твою ведущым Тя и правду Твою правым сердцем.

11 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!

Да не приидет мне нога гордыни, и рука грешнича да не подвижит мене.

12 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.

Тамо падоша вси делающии беззаконие: изриновени быша, и не возмогут стати.