Псалми 36
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида. Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
In finem. Servo Domini ipsi David. Dixit injustus ut delinquat in semetipso: non est timor Dei ante oculos ejus.
2 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
Quoniam dolose egit in conspectu ejus, ut inveniatur iniquitas ejus ad odium.
3 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
Verba oris ejus iniquitas, et dolus; noluit intelligere ut bene ageret.
4 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
Iniquitatem meditatus est in cubili suo; astitit omni viæ non bonæ: malitiam autem non odivit.
5 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
Domine, in cælo misericordia tua, et veritas tua usque ad nubes.
6 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
Justitia tua sicut montes Dei; judicia tua abyssus multa. Homines et jumenta salvabis, Domine,
7 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
quemadmodum multiplicasti misericordiam tuam, Deus. Filii autem hominum in tegmine alarum tuarum sperabunt.
8 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
Inebriabuntur ab ubertate domus tuæ, et torrente voluptatis tuæ potabis eos:
9 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
quoniam apud te est fons vitæ, et in lumine tuo videbimus lumen.
10 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
Prætende misericordiam tuam scientibus te, et justitiam tuam his qui recto sunt corde.
11 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
Non veniat mihi pes superbiæ, et manus peccatoris non moveat me.
12 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
Ibi ceciderunt qui operantur iniquitatem; expulsi sunt, nec potuerunt stare.
