Псалми 36
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида. Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
[Salmo] di Davide, servitor del Signore, [dato] al Capo de' Musici IL misfatto dell'empio mi dice dentro al cuore, [Ch'egli] non [ha] timore alcuno di Dio davanti agli occhi.
2 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
Perciocchè egli si lusinga appo sè stesso, Per venire a capo della sua iniquità, [che è pur] da odiare.
3 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
Le parole della sua bocca [sono] iniquità e frode; Egli non ha più intelletto da far bene.
4 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
Egli divisa iniquità sopra il suo letto; Egli si ferma nella via [che] non [è] buona, Egli non abborre il male.
5 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
O Signore, la tua benignità [arriva] infino al cielo, [E] la tua verità infino alle nuvole.
6 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
La tua giustizia [è] simile a monti altissimi; I tuoi giudicii [sono] un grande abisso. O Signore, tu conservi uomini e bestie.
7 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
O Dio, quanto preziosa [è] la tua benignità! Perciò i figliuoli degli uomini si riducono sotto l'ombra delle tue ale;
8 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
Son saziati del grasso della tua Casa; Tu li abbeveri del torrente delle tue delizie.
9 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
Perciocchè appo te [è] la fonte della vita; E per la tua luce noi veggiamo la luce.
10 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
Stendi la tua benignità inverso quelli che ti conoscono, E la tua giustizia inverso quelli che son diritti di cuore.
11 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
Non vengami addosso il piè del superbo; E la mano degli empi non mi smuova.
12 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
[Ecco] là, gli operatori d'iniquità son caduti; Sono stati sospinti, e non son potuti risorgere.
