Псалми 36
1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида. Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
Auf den Siegesspender, von des Herrn Knecht, von David. Mein Herz weiß einen Ausspruch über Schlechtigkeit von Frevlern: "Für Nichts gilt Gottesfurcht in seinen Augen.
2 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
Denn er gefällt sich selbst, dieweil ihm hassenswerte Missetat gelingt.
3 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
Sein Mund spricht Lug und Trug; auf Tugend und Vernunft verzichtet er.
4 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
Auf Bosheit sinnt er noch auf seinem Lager, verweilt auf üblem Weg und scheut sich nicht vor Übeltat."
5 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
Herr, Deine Güte reicht bis in den Himmel, bis in die Wolken Deine Treue.
6 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
Den höchsten Bergen gleich ist Deine Milde und die Gerechtigkeit bei Dir ist gleich der tiefsten Tiefe. Du hilfst selbst den vertierten Menschen, Herr.
7 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
Wie köstlich, Gott, ist Deine Gnade! In Deiner Flügel Schatten dürfen sich die Menschen bergen.
8 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
Sie dürfen sich erlaben an der reichen Fülle Deines Hauses; und aus dem Borne Deiner Wonnen tränkst Du sie,
9 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
bei Dir ist ja des Lebens Urquell, in Deinem Licht erblicken wir das Licht.
10 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
Laß Deine Liebe immer strömen über die, so Dich bekennen, und über die geraden Herzen Deine Milde!
11 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
Nicht komme an mich her des Übermutes Fuß! Und nicht vertreibe mich des Frevlers Hand!
12 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
Schon fallen sie, die Übeltäter; sie stürzen, kommen nimmer auf.
