Псалми 35
1 Давидів.
De David. Yahweh, combats ceux qui me combattent, fais la guerre à ceux qui me font la guerre!
2 візьми мало́го й великого щита́, — і встань мені на допомогу!
Saisis le petit et le grand bouclier, et lève-toi pour me secourir!
3 Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасника́м, скажи до моєї душі: „Я — спасі́ння твоє“!
Tire la lance et barre le passage à mes persécuteurs; dis à mon âme: " Je suis ton salut! "
4 Нехай засоро́мляться й будуть пога́ньблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоро́мляться ті, хто лихо мені замишляє.
Qu'ils soient honteux et confus ceux qui en veulent à ma vie; qu'ils reculent et rougissent ceux qui méditent ma perte!
5 Бодай вони стали, немов та поло́ва на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
Qu'ils soient comme la paille au souffle du vent, et que l'ange de Yahweh les chasse devant lui!
6 нехай буде доро́га їхня те́мна й сковзька́, і Ангол Господній нехай їх жене, —
Que leur voie soit ténébreuse et glissante, et que l'ange de Yahweh les poursuive!
7 бо вони безпричинно тене́та свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
Car sans cause ils ont caché leur filet pour ma ruine, sans cause ils ont creusé la fosse pour me faire périr.
8 Нехай на́гла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у на́гле нещастя, — бодай він до нього упав!
Que la ruine tombe sur lui à l'improviste, que le filet qu'il a caché le saisisse, qu'il y tombe et périsse!
9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
Et mon âme aura de la joie en Yahweh, de l'allégresse dans son salut.
10 Скажуть усі мої кості: „Господи, хто подібний до Тебе?“Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря́ — від його дерія́.
Tous mes os diront: " Yahweh, qui est semblable à toi, délivrant le malheureux d'un plus fort que lui, le malheureux et le pauvre de celui qui le dépouille? "
11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав — питають мене,
Des témoins iniques se lèvent; ils m'accusent de choses que j'ignore.
12 віддають мені злом за добро, осиро́чують душу мою!
Ils me rendent le mal pour le bien; mon âme est dans l'abandon.
13 А я, як вони хворували були́, зодягався в вере́ту, душу свою мучив по́стом, молитва ж моя поверталась на лоно моє.
Et moi, quand ils étaient malades, je revêtais un sac, j'affligeais mon âme par le jeûne, et ma prière retournait sur mon sein.
14 Як при́ятель, бу́цім то брат він для мене, — так я ходив, ніби був я в жало́бі по матері, був я засму́чений, схи́лений.
Comme pour un ami, pour un frère, je me traînais lentement; comme pour le deuil d'une mère, je me courbais avec tristesse.
15 А вони, як упав я, радіють та схо́дяться, напасники́ проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовка́ють,
Et maintenant que je chancelle, ils se réjouissent et s'assemblent, contre moi des calomniateurs s'assemblent à mon insu; ils me déchirent sans relâche.
16 з дармоїдами та пересмі́шниками скрего́чуть на мене своїми зубами.
Comme d'impurs parasites à la langue moqueuse, ils grincent des dents contre moi.
17 Господи, — чи довго Ти бу́деш дивитись на це? Відверни́ мою душу від їхніх зубі́в, від отих левчуків одина́чку мою!
Seigneur, jusques à quand le verras-tu? Arrache mon âme à leurs persécutions, ma vie à la fureur de ces lions!
18 Я буду Тебе прославляти на збо́рах великих, буду Тебе вихваляти в числе́ннім наро́ді!
Je te louerai dans la grande assemblée, je te célébrerai au milieu d'un peuple nombreux.
19 Нехай з мене не ті́шаться ті, хто ворогує на мене безви́нно, нехай ті не морга́ють очима, хто мене без причини нена́видить,
Qu'ils ne se réjouissent pas à mon sujet, ceux qui m'attaquent sans raison! Qu'ils ne clignent pas des yeux, ceux qui me haïssent sans cause!
20 бо говорять вони не про мир, але на спокі́йних у кра́ї облу́дні слова́ вимишляють,
Car leur langage n'est pas celui de la paix; ils méditent de perfides desseins contre les gens tranquilles du pays.
21 свої уста на мене вони розкрива́ють, говорять: „Ага, ага! Наші очі це бачили!“
Ils ouvrent toute large contre moi leur bouche, ils disent: " Ah! ah! notre œil a vu...! "
22 Ти бачив це, Господи, — не помовчи́ ж, Господи, — не віддаляйся від мене!
Yahweh, tu le vois! Ne reste pas en silence, Seigneur, ne t'éloigne pas de moi!
23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на супере́чку мою,
Eveille-toi, lève-toi pour me faire justice, mon Dieu et mon Seigneur, pour prendre en main ma cause!
24 розсуди Ти мене по Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
Juge-moi selon ta justice, Yahweh, mon Dieu, et qu'ils ne se réjouissent pas à mon sujet!
25 нехай не говорять у серці своїм: „Ага, — його маємо ми“, хай не кажуть вони: „Ми його проковтну́ли“.
Qu'ils ne disent pas dans leur cœur: " Notre âme est satisfaite! " qu'ils ne disent pas: " Nous l'avons englouti! "
26 Нехай посоромляться та застидаються ра́зом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в га́ньбу, хто рота свого розкриває на мене!
Qu'ils rougissent et soient confondus tous ensemble, ceux qui se réjouissent de mon malheur! Qu'ils soient couverts de honte et d'ignominie, ceux qui s'élèvent contre moi!
27 Хай співають та звесе ляються ті, хто бажає мені правоти́, і нехай кажуть за́вжди: „Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!“
Qu'ils soient dans la joie et l'allégresse, ceux qui désirent le triomphe de mon droit; et que sans cesse ils disent: " Gloire à Yahweh, qui veut la paix de son serviteur! "
28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
Et ma langue célébrera ta justice, ta louange tous les jours.
