Псалми 34
1 Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
Ob vseh časih bom blagoslavljal Gospoda, njegova hvala bo nenehno na mojih ustih.
2 Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
Moja duša bo storila svoje bahanje v Gospodu. Ponižni bodo o tem slišali in bodo veseli.
3 Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
Oh poveličujte z menoj Gospoda in skupaj poveličujmo njegovo ime.
4 Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
Iskal sem Gospoda in me je uslišal ter me osvobodil pred vsemi mojimi strahovi.
5 Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
Pogledali so k njemu in bili ožarjeni in njihovi obrazi niso bili osramočeni.
6 Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
Ta revež je zajokal in Gospod ga je uslišal ter ga rešil pred vsemi njegovimi težavami.
7 Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
Gospodov angel tabori okoli teh, ki se ga bojijo in jih osvobaja.
8 Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
Oh okusite in vidite, da je Gospod dober. Blagoslovljen je človek, ki zaupa vanj.
9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Oh bojte se Gospoda, vi njegovi sveti, kajti nič ne manjka tem, ki se ga bojijo.
10 Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
Mladim levom primanjkuje in trpijo lakoto, toda tistim, ki iščejo Gospoda, ne bo manjkala nobena dobra stvar.
11 Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Pridite, otroci, prisluhnite mi. Strahu Gospodovega vas bom učil.
12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
Kakšen človek je tisti, ki želi življenje in ljubi mnoge dneve, da bi lahko videl dobro?
13 Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
Zadržuj svoj jezik pred zlom in svoje ustnice od govorjenja zvijače.
14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
Odidi od zla in delaj dobro, išči mir in ga zasleduj.
15 Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
Gospodove oči so na pravičnih in njegova ušesa so odprta k njihovemu klicanju.
16 Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
Gospodovo obličje je zoper te, ki delajo zlo, da z zemlje iztrebi spomin na njih.
17 Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
Pravični kličejo in Gospod uslišuje ter jih osvobaja iz vseh njihovih stisk.
18 Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
Gospod je blizu tem, ki so zlomljenega srca in rešuje takšne, ki so skesanega duha.
19 Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
Mnoge so stiske pravičnega, toda Gospod ga osvobaja iz njih vseh.
20 Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
Varuje vse njegove kosti niti ena izmed njih ni zlomljena.
21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
Zlo bo pokončalo zlobnega in tisti, ki sovražijo pravične, bodo zapuščeni.
22 Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
Gospod odkupuje dušo svojih služabnikov in nobeden od teh, ki zaupajo vanj, ne bo zapuščen.
