< Псалми 34 >
1 Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
Davidi, cum immutavit vultum suum coram Achimelech, et dimisit eum, et abiit. Benedicam Dominum in omni tempore; semper laus ejus in ore meo.
2 Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
In Domino laudabitur anima mea: audiant mansueti, et lætentur.
3 Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
Magnificate Dominum mecum, et exaltemus nomen ejus in idipsum.
4 Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
Exquisivi Dominum, et exaudivit me; et ex omnibus tribulationibus meis eripuit me.
5 Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
Accedite ad eum, et illuminamini; et facies vestræ non confundentur.
6 Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
Iste pauper clamavit, et Dominus exaudivit eum, et de omnibus tribulationibus ejus salvavit eum.
7 Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
Immittet angelus Domini in circuitu timentium eum, et eripiet eos.
8 Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
Gustate et videte quoniam suavis est Dominus; beatus vir qui sperat in eo.
9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Timete Dominum, omnes sancti ejus, quoniam non est inopia timentibus eum.
10 Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
Divites eguerunt, et esurierunt; inquirentes autem Dominum non minuentur omni bono.
11 Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Venite, filii; audite me: timorem Domini docebo vos.
12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
Quis est homo qui vult vitam; diligit dies videre bonos?
13 Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
Prohibe linguam tuam a malo, et labia tua ne loquantur dolum.
14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
Diverte a malo, et fac bonum; inquire pacem, et persequere eam.
15 Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
Oculi Domini super justos, et aures ejus in preces eorum.
16 Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
Vultus autem Domini super facientes mala, ut perdat de terra memoriam eorum.
17 Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
Clamaverunt justi, et Dominus exaudivit eos; et ex omnibus tribulationibus eorum liberavit eos.
18 Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
Juxta est Dominus iis qui tribulato sunt corde, et humiles spiritu salvabit.
19 Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
Multæ tribulationes justorum; et de omnibus his liberabit eos Dominus.
20 Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
Custodit Dominus omnia ossa eorum: unum ex his non conteretur.
21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
Mors peccatorum pessima; et qui oderunt justum delinquent.
22 Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
Redimet Dominus animas servorum suorum, et non delinquent omnes qui sperant in eo.