Псалми 34
1 Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
Dávidtól, midőn elváltoztatta az eszét Abímélek előtt, és az őt elűzte, és elment. Hadd áldom az Örökkévalót minden időben, állandóan dicsérete a szájamban.
2 Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
Az Örökkévalóval dicsekszik lelkem, hallják az alázatosak és örüljenek.
3 Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
Mondjátok nagynak az Örökkévalót velem együtt, s hadd magasztaljuk nevét egyetemben!
4 Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
Kerestem az Örökkévalót és meghallgatott engem, s minden félelmemből megmentett.
5 Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
Hozzá tekintettek föl és ragyogtak, s arczuk el nem pirulhat.
6 Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
Ez az a szegény, ki felkiáltott, s az Örökkévaló hallotta, és mind a szorongásaiból megaegítotte.
7 Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
Táborozik az Örökkévaló angyala az ő tisztelől hörül, és kiszabadítja őket.
8 Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
Érezzétek meg és lássátek, hogy jó az Örökkévaló; boldog a férfi, ki menedéket talál benne!
9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Féljétek az Örökkévalót, szentjei ti, mert nincs hiánya tisztelőinek.
10 Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
Fiatal oroszlánok hoplaltak és éheztek, de kik az Órölikévalót keresik, nincsenek híján semmi jónak.
11 Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Jertek, fiúk, hallgassatok reám, istenfélelemre tanítlak meg.
12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
Ki az az ember, ki életet kiván, szereti élte napjait, hogy jót lásson?
13 Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
Óvd meg nyelvedet a rossztól és ajkaidat csalárd beszédtől;
14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
távozz a rossztól s tégy jót, keresd a békét és törekedjél rája.
15 Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
Az Örökkévaló szemei az igazak felé fordulnak, és fülei az ő fohászkodásuk felé.
16 Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
Az Örökkévaló arcza a gonoszok ellen fordul, hogy kiírtsa a földről emléküket.
17 Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
Kiáltottak s az Örökkévaló hallotta, s mind a szorongásaikból megmentette őket.
18 Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
Közel van az Örökkévaló a megtört szívűekhez, és a zúzott lelkűeket megsegíti.
19 Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
Sok az igaznak a baja, de mindnyájából megmenti az Örökkévaló.
20 Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
Megőrzi mind a csontjait, egy sem törik meg azok közül.
21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
Megöli a rosszaság a gonoszt, és az igaznak gyűlölői majd bűnhődnek.
22 Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
Megváltja az Örökkévaló szolgáinak lelkét és nem bűnhődnek mind, a kik menedéket keresnek benne.
