Псалми 34
1 Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
Von David, als er seinen Verstand vor Abimelech verstellte und dieser ihn verjagte, worauf er sich entfernte. Lobpreisen will ich jederzeit den Herrn. Sein Lob sei stets in meinem Munde!
2 Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
Es rühme meine Seele sich im Herrn! Die Armen sollen's hören und sich freuen!
3 Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
Verherrlichet den Herrn mit mir! Laßt uns gemeinsam seinen Namen preisen!
4 Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
Den Herrn such ich auf; er hört auf mich, befreit mich aus den Ängsten all.
5 Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
Mich schauet an und strahlt vor Freude! Nie röte mehr sich euer Angesicht!
6 Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
Hier ist ein armer Mensch, der einst gerufen. Der Herr vernahm's und half ihm aus den Nöten all.
7 Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
Des Herrn Engel lagert sich um jene, die ihn fürchten, er rettet sie.
8 Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
So kostet und erfahrt, wie gut der Herr! Wie wohl dem Mann, der ihm vertraut!
9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Vorm Herrn habt Furcht, ihr, seine Heiligen! Denn die ihn fürchten, leiden keinen Mangel.
10 Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
Die Gottesleugner hungern darbend; doch denen, die den Herrn aufsuchen, mangelt nicht, was ihnen frommt.
11 Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Her, Kinder, hört mir zu! Ich lehre euch die Furcht des Herrn.
12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
Wer ist der Mann, der Lust zum Leben hat, der zum Genuß des Glückes leben möchte?
13 Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
Behüte vor dem Bösen deine Zunge, vor trügerischer Rede deine Lippen!
14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
Vom Bösen laß und tu das Gute! den Frieden such! Ihm jage nach!
15 Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
Des Herrn Augen achten auf die Frommen und seine Ohren auf ihr Flehen.
16 Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
Des Herrn Antlitz wendet sich den Übeltätern zu und tilgt ihr Angedenken von der Erde.
17 Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
Die Frommen schreien, und schon hört's der Herr und rettet sie aus aller Not.
18 Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
Der Herr ist nahe den zerknirschten Herzen; zerschlagenen Gemütern hilft er auf.
19 Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
In viel Gefahren ist der Fromme; aus ihnen allen rettet ihn der Herr.
20 Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
Er hütet jedes seiner Glieder; versehrt wird auch nicht eins davon.
21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
Den Frevler rafft ein Unfall weg; des Frommen Hasser müssen es bereuen.
22 Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
Der Herr erlöst die Seele seiner Diener; wer auf ihn baut, bereut es nicht.
