Псалми 34
1 Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
Of David, when he feigned madness in the presence of Abimelech, who drove him away, and he left. I will bless the Lord at all times, in my mouth will his praise be forever.
2 Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
In the Lord will my heart make her boast, the humble will hear and be glad.
3 Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
O magnify the Lord with me and let us extol his name together.
4 Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
I sought the Lord, and, in answer, he saved me from all my terrors.
5 Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
Look to him and you will be radiant, with faces unashamed.
6 Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
Here is one who was crushed, but cried and was heard by the Lord, and brought safe out of every trouble.
7 Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
The Lord’s angel encamps about those who fear him, and rescues them.
8 Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
O taste and see that the Lord is good, happy those who take refuge in him.
9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Fear the Lord, all his people, for they who fear him lack nothing.
10 Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
Even young lions may be poor and hungry, but those who seek the Lord will not lack any good thing.
11 Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Come, children, listen to me. I will teach you the fear of the Lord.
12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
Which of you is desirous of life, loves many and happy days?
13 Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
Then guard your tongue from evil, and your lips from speaking deceit.
14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
Depart from evil, and do good; seek peace, and pursue it.
15 Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
The eyes of the Lord are towards the righteous, his ears are towards their cry for help.
16 Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
The Lord sets his face against those who do evil, to root their memory out of the earth.
17 Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
When righteous cry, they are heard by the Lord, and he saves them from all their distresses.
18 Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
The Lord is near to the broken-hearted, he helps those whose spirit is crushed.
19 Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
Many misfortunes befall the righteous, but the Lord delivers them out of them all.
20 Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
He guards all their bones, none are broken.
21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
Misfortune will slay the ungodly; those who hate the righteous are doomed.
22 Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
The Lord ransoms the life of his servants, and none will be doomed who takes refuge in him.
