Псалми 34
1 Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
A Psalm of David; when he changed his demeanour before Abimelech, who drove him away, and he departed. I will bless the LORD at all times; His praise shall continually be in my mouth.
2 Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
My soul shall glory in the LORD; the humble shall hear thereof, and be glad.
3 Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
O magnify the LORD with me, and let us exalt His name together.
4 Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
I sought the LORD, and He answered me, and delivered me from all my fears.
5 Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
They looked unto Him, and were radiant; and their faces shall never be abashed.
6 Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
This poor man cried, and the LORD heard, and saved him out of all his troubles.
7 Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
The angel of the LORD encampeth round about them that fear Him, and delivereth them.
8 Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
O consider and see that the LORD is good; happy is the man that taketh refuge in Him.
9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
O fear the LORD, ye His holy ones; for there is no want to them that fear Him.
10 Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
The young lions do lack, and suffer hunger; but they that seek the LORD want not any good thing.
11 Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Come, ye children, hearken unto me; I will teach you the fear of the LORD.
12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
Who is the man that desireth life, and loveth days, that he may see good therein?
13 Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
Keep thy tongue from evil, and thy lips from speaking guile.
14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
Depart from evil, and do good; seek peace, and pursue it.
15 Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
The eyes of the LORD are toward the righteous, and His ears are open unto their cry.
16 Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
The face of the LORD is against them that do evil, to cut off the remembrance of them from the earth.
17 Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
They cried, and the LORD heard, and delivered them out of all their troubles.
18 Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
The LORD is nigh unto them that are of a broken heart, and saveth such as are of a contrite spirit.
19 Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
Many are the ills of the righteous, but the LORD delivereth him out of them all.
20 Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
He keepeth all his bones; not one of them is broken.
21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
Evil shall kill the wicked; and they that hate the righteous shall be held guilty.
22 Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
The LORD redeemeth the soul of His servants; and none of them that take refuge in Him shall be desolate.
