Псалми 34
1 Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
(Af David, da han lod afsindig for Abimelek, og denne jog ham fra sig, og han drog bort.) Jeg vil love HERREN til hver en Tid, hans Pris skal stadig fylde min Mund
2 Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
min Sjæl skal rose sig af HERREN, de ydmyge skal høre det og glæde sig.
3 Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
Hylder HERREN i Fællig med mig, lad os sammen ophøje hans Navn!
4 Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
Jeg søgte HERREN, og han svarede mig og friede mig fra alle mine Rædsler.
5 Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
Se hen til ham og strål af Glæde, eders Åsyn skal ikke beskæmmes.
6 Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
Her er en arm, der råbte, og HERREN hørte, af al hans Trængsel frelste han ham.
7 Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
HERRENs Engel slår Lejr om dem, der frygter ham, og frier dem.
8 Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
Smag og se, at HERREN er god, salig den Mand, der lider på ham!
9 Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Frygter HERREN, I hans hellige, thi de, der frygter ham, mangler intet.
10 Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
Unge Løver lider Nød og sulter, men de, der søger HERREN, dem fattes intet godt.
11 Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Kom hid, Børnlille, og hør på mig, jeg vil lære jer HERRENs Frygt.
12 Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
Om nogen attrår Liv og ønsker sig Dage for at skue Lykke,
13 Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
så var din Tunge for ondt, dine Læber fra at tale Svig;
14 Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
hold dig fra ondt og øv godt, søg Fred og jag derefter.
15 Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
Mod dem, der gør ondt, er HERRENs Åsyn for at slette deres Minde af Jorden; (vers 16 og 17 har byttet plads)
16 Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
på retfærdige hviler hans Øjne, hans Ører hører deres Råb;
17 Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
når de skriger, hører HERREN og frier dem af al deres Trængsel.
18 Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
HERREN er nær hos dem, hvis Hjerte er knust, han frelser dem, hvis Ånd er brudt.
19 Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
Den retfærdiges Lidelser er mange, men HERREN frier ham af dem alle;
20 Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
han vogter alle hans Ledemod, ikke et eneste brydes.
21 Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
Ulykke bringer de gudløse Død, og bøde skal de, der hader retfærdige.
22 Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
HERREN forløser sine Tjeneres Sjæl, og ingen, der lider på ham, skal bøde.
