Псалми 33
1 Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
Prepevajte, pravični v Gospodu, poštenim se spodobi hvalno petje.
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
Slavite Gospoda sè strunami, s citrami in desetostrunjem mu pojte.
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
Pojte mu novo pesem, krepko bijte na strune, da doni.
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
Ker prava je beseda Gospodova; in stanovitno vse delo njegovo.
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
Pravico ljubi in sodbo; milosti Gospodove polna je zemlja.
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
Z besedo Gospodovo ustvarjena so nebesa, in z dihom ust njegovih vsa vojska nebeška.
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
Morske vode znaša kakor kup in v shrambe deva valove.
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
Gospoda naj se bojé vse dežele, pred njim naj trepetajo vsi sveta prebivalci.
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
Ker na besedo njegovo je, karkoli je, na zapoved njegovo postane.
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
Gospod uničuje narodov sklep, misli ljudstev podira.
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
Sklep pa Gospodov ostane vekomaj, misli srca njegovega od roda do roda.
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
Blagor narodu, katerega Bog je Gospod, ljudstvo, katero si je izvolil v last.
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
Z nebes gleda Gospod, vidi vse sinove človeške.
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
Z mesta prebivališča svojega gleda dol na vse zemlje prebivalce.
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
In obrazovatelj tudi njih src, pazi na vsa njihova dela.
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
Ni ga kralja, da bi se rešil z množico krdél; mogočni se ne otme z množico moči.
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
Goljufiv je konj za rešitev in z množico moči svoje ne oprosti jezdeca.
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
Glej, oko Gospodovo pazi na nje, kateri se ga bojé, na njé, kateri čakajo milosti njegove;
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
Da reši smrti njih dušo, in jih žive ohrani v lakoti.
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
Duša naša čaka Gospoda; pomoč je naša in ščit naš.
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
Ker v njem se raduje srce naše, kajti zaupamo njegovemu svetemu imenu.
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
Milost tvoja, Gospod, bodi nad nami, kakor te pričakujemo.
