Псалми 33
1 Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
Радуйтесь, праведные, о Господе: правым прилично славословить.
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
Славьте Господа на гуслях, пойте Ему на десятиструнной псалтири;
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
пойте Ему новую песнь; пойте Ему стройно, с восклицанием,
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
ибо слово Господне право и все дела Его верны.
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
Он любит правду и суд; милости Господней полна земля.
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
Словом Господа сотворены небеса, и духом уст Его - все воинство их:
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
Он собрал, будто груды, морские воды, положил бездны в хранилищах.
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
Да боится Господа вся земля; да трепещут пред Ним все живущие во вселенной,
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
ибо Он сказал, - и сделалось; Он повелел, - и явилось.
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
Господь разрушает советы язычников, уничтожает замыслы народов.
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
Совет же Господень стоит вовек; помышления сердца Его - в род и род.
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
Блажен народ, у которого Господь есть Бог, племя, которое Он избрал в наследие Себе.
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
С небес призирает Господь, видит всех сынов человеческих;
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
с престола, на котором восседает, Он призирает на всех, живущих на земле:
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
Он создал сердца всех их и вникает во все дела их.
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
Не спасется царь множеством воинства; исполина не защитит великая сила.
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
Ненадежен конь для спасения, не избавит великою силою своею.
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
Вот, око Господне над боящимися Его и уповающими на милость Его,
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
что Он душу их спасет от смерти и во время голода пропитает их.
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
Душа наша уповает на Господа: Он - помощь наша и защита наша;
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
о Нем веселится сердце наше, ибо на святое имя Его мы уповали.
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
Да будет милость Твоя, Господи, над нами, как мы уповаем на Тебя.
