Псалми 33
1 Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
Weselcie się w PANU, sprawiedliwi, [bo] prawym przystoi chwała.
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
Wysławiajcie PANA na harfie, śpiewajcie mu przy cytrze [i] z instrumentem o dziesięciu strunach.
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
Śpiewajcie mu nową pieśń, pięknie i głośno mu grajcie.
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
Słowo PANA bowiem [jest] prawe i wszystkie jego dzieła [są dokonane w] wierności.
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
On miłuje sprawiedliwość i sąd, pełna jest ziemia miłosierdzia PANA.
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
Słowem PANA zostały uczynione niebiosa i tchnieniem jego ust wszystkie ich zastępy.
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
On gromadzi wody morskie jak na stos i w skarbcach zbiera głębiny.
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
Niech cała ziemia boi się PANA, niech się go lękają wszyscy mieszkańcy świata.
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
On bowiem przemówił i stało się; on rozkazał i powstało.
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
PAN udaremnia zamiary narodów, niweczy zamysły ludów.
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
Zamiar PANA trwa na wieki, myśli jego serca z pokolenia na pokolenie.
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
Błogosławiony naród, którego Bogiem jest PAN; lud, który on wybrał sobie na dziedzictwo.
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
PAN patrzy z nieba, widzi wszystkich synów ludzkich.
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
Z miejsca, w którym przebywa, spogląda na wszystkich mieszkańców ziemi.
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
Ukształtował serce każdego z nich, przygląda się wszystkim ich czynom.
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
Nie wybawi króla liczne wojsko [ani] nie ocali wojownika wielka siła.
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
Koń jest zwodniczy w wybawieniu, nie ocali swą wielką siłą.
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
Oto oko PANA nad tymi, którzy się go boją, nad tymi, którzy ufają jego miłosierdziu;
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
Aby ocalić od śmierci ich duszę i żywić ich w czasie głodu.
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
Nasza dusza oczekuje PANA, on [jest] naszą pomocą i tarczą.
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
W nim bowiem rozraduje się nasze serce, bo ufamy jego świętemu imieniu.
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
Niech będzie nad nami twoje miłosierdzie, PANIE, według pokładanej w tobie nadziei.
