Псалми 33
1 Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
Weselcie się w Panu sprawiedliwi; bo szczerym przystoi chwalić Pana.
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
Wysławiajcie Pana na harfie, na lutni, na instrumencie o dziesięciu stronach, śpiewajcie mu.
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
Śpiewajcież mu piosnkę nową; dobrze mu i głośno grajcie.
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
Albowiem szczere jest słowo Pańskie, i wszystkie sprawy jego wierne.
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
Miłuje sąd i sprawiedliwość; pełna jest ziemia miłosierdzia Pańskiego.
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
Słowem Pańskiem są niebiosa uczynione, a Duchem ust jego wszystko wojsko ich.
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
Który zgromadził jako na kupę wody morskie, i złożył do skarbu przepaści.
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
Niech się boi Pana wszystka ziemia; niech się go lękają wszyscy obywatele okręgu ziemi.
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
Albowiem on rzekł, i stało się; on rozkazał, a stanęło.
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
Pan rozprasza rady narodów, a wniwecz obraca zamysły ludzkie;
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
Ale rada Pańska trwa na wieki, a myśli serca jego od narodu do narodu.
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
Błogosławiony naród, którego Pan jest Bogiem jego; lud, który sobie obrał za dziedzictwo.
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
Pan patrzy z nieba, i widzi wszystkich synów ludzkich.
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
Z miejsca mieszkania swego spogląda na wszystkich obywateli ziemi.
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
Który stworzył serce każdego z nich, upatruje wszystkie sprawy ich.
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
Nie bywa król wybawiony przez wielkość wojska, ani mocarz nie ujdzie przez wielką moc swoję.
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
Omylnyć jest koń ku wybawieniu, a nie wyrywa wielkością mocy swojej.
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
Oto oko Pańskie nad tymi, którzy się go boją, nad tymi, którzy ufają w miłosierdziu jego;
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
Aby wyrwał od śmierci duszę ich, a pożywił ich w głodzie.
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
Dusza nasza oczekuje Pana; on ratunek nasz i tarcza nasza.
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
W nim zaprawdę rozweseli się serce nasze; bo w imieniu jego świętem ufamy.
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
Niechże będzie miłosierdzie twoje, Panie! nad nami, jakośmy nadzieję w tobie mieli.
