Псалми 33
1 Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
Fagna dykk høgt i Herren, de rettferdige! For de trurøkne sømer seg lovsong.
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
Prisa Herren med strengeleik, lovsyng honom til tistrengja harpa!
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
Syng honom ein ny song, rør strengen fagert med fagnadljod.
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
For Herrens ord er ærleg meint, og all hans gjerning er trufast.
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
Han elskar rettferd og rett; av Herrens nåde er jordi full.
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
Himlarne er skapte ved Herrens ord, og all deira her ved hans munns ande.
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
Han samlar havsens vatn som ei muga, legg dei djupe vatn i upplagshus.
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
All jordi må ottast for Herren, for honom ræddast alle som bur i mannheimen.
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
For han tala, og so vart det; han baud, og so stod det der.
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
Herren spiller heidningefolks råd, gjer folkeslags tankar til inkjes.
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
Herrens råd stend ved lag i all æva, hans hjartans tankar frå ætt til ætt.
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
Sælt er det folk som hev Herren til sin Gud, det folk som han valde ut til sin arv.
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
Frå himmelen skodar Herren ned, han ser alle menneskjeborni.
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
Frå den staden der han bur, ser han ned til alle som bur på jordi,
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
han som lagar deira hjarto alle saman, han som merkar alle deira gjerningar.
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
Ein konge vert ikkje frelst ved sin store styrke, ei kjempa ikkje berga ved si store kraft.
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
Hesten er sviksam hjelp til frelsa, og med sin store styrke bergar han ikkje.
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
Sjå, Herrens auga ser til deim som ottast honom, som ventar på hans nåde
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
til å fria deira sjæl frå dauden og halda deim i live i hungersnaud.
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
Vår sjæl stundar på Herren; han er vår hjelp og vår skjold.
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
For i honom gled vårt hjarta seg, for me set vår lit til hans heilage namn.
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
Di nåde, Herre, vere yver oss, so som me vonar på deg!
