Псалми 33
1 Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
Juble, I rettferdige, i Herren! For de opriktige sømmer sig lovsang.
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
Pris Herren med citar, lovsyng ham til tistrenget harpe!
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
Syng en ny sang for ham, spill liflig med frydesang!
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
For Herrens ord er sant, og all hans gjerning er trofast.
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
Han elsker rettferdighet og rett; jorden er full av Herrens miskunnhet.
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
Himlene er skapt ved Herrens ord, og all deres hær ved hans munns ånde.
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
Han samler havets vann som en dynge, han legger de dype vann i forrådshus.
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
All jorden frykte for Herren, for ham beve alle de som bor på jorderike!
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
For han talte, og det skjedde; han bød, og det stod der.
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
Herren omstøter hedningenes råd, han gjør folkenes tanker til intet.
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
Herrens råd står fast evindelig, hans hjertes tanker fra slekt til slekt.
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
Salig er det folk hvis Gud Herren er, det folk han har utvalgt til sin arv.
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
Fra himmelen skuer Herren ned han ser alle menneskenes barn.
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
Fra det sted hvor han bor, ser han ned til alle dem som bor på jorden,
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
han som har skapt deres hjerter alle sammen, han som gir akt på alle deres gjerninger.
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
En konge frelses ikke ved sin store makt, en helt reddes ikke ved sin store kraft.
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
Hesten er ikke å stole på til frelse, og med sin store styrke redder den ikke.
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
Se, Herrens øie ser til dem som frykter ham, som bier på hans miskunnhet,
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
for å utfri deres sjel fra døden og holde dem i live i hungersnød.
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
Vår sjel bier på Herren; han er vår hjelp og vårt skjold.
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
For i ham fryder vårt hjerte sig, fordi vi setter vår lit til hans hellige navn.
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
Din miskunnhet, Herre, være over oss, således som vi håper på dig!
