Псалми 33
1 Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
Psalmus David. Exultate iusti in Domino: rectos decet collaudatio.
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
Confitemini Domino in cithara: in psalterio decem chordarum psallite illi.
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
Cantate ei canticum novum: bene psallite ei in vociferatione.
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
Quia rectum est verbum Domini, et omnia opera eius in fide.
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
Diligit misericordiam et iudicium: misericordia Domini plena est terra.
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
Verbo Domini caeli firmati sunt: et spiritu oris eius omnis virtus eorum.
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
Congregans sicut in utre aquas maris: ponens in thesauris abyssos.
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
Timeat Dominum omnis terra: ab eo autem commoveantur omnes inhabitantes orbem.
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
Quoniam ipse dixit, et facta sunt: ipse mandavit, et creata sunt.
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
Dominus dissipat consilia gentium: reprobat autem cogitationes populorum, et reprobat consilia principum.
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
Consilium autem Domini in aeternum manet: cogitationes cordis eius in generatione et generationem.
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
Beata gens, cuius est Dominus, Deus eius: populus, quem elegit in hereditatem sibi.
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
De caelo respexit Dominus: vidit omnes filios hominum.
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
De praeparato habitaculo suo respexit super omnes, qui habitant terram.
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
Qui finxit sigillatim corda eorum: qui intelligit omnia opera eorum.
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
Non salvatur rex per multam virtutem: et gigas non salvabitur in multitudine virtutis suae.
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
Fallax equus ad salutem: in abundantia autem virtutis suae non salvabitur.
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
Ecce oculi Domini super metuentes eum: et in eis, qui sperant super misericordia eius.
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
Ut eruat a morte animas eorum: et alat eos in fame.
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
Anima nostra sustinet Dominum: quoniam adiutor et protector noster est.
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
Quia in eo laetabitur cor nostrum: et in nomine sancto eius speravimus.
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
Fiat misericordia tua Domine super nos: quemadmodum speravimus in te.
