< Псалми 33 >
1 Співайте із радістю, праведні в Господі, — бо щи́рим лицю́є хвала́!
Psalmus David. [Exsultate, justi, in Domino; rectos decet collaudatio.
2 Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
Confitemini Domino in cithara; in psalterio decem chordarum psallite illi.
3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком су́рем,
Cantate ei canticum novum; bene psallite ei in vociferatione.
4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
Quia rectum est verbum Domini, et omnia opera ejus in fide.
5 Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
Diligit misericordiam et judicium; misericordia Domini plena est terra.
6 Словом Господнім учи́нене небо, а подихом уст Його все його ві́йсько.
Verbo Domini cæli firmati sunt, et spiritu oris ejus omnis virtus eorum.
7 Воду мо́рську збирає Він, мов би до мі́ху, безо́дні складає в комо́рах.
Congregans sicut in utre aquas maris; ponens in thesauris abyssos.
8 Буде боятися Господа ці́ла земля, всі ме́шканці все́світу бу́дуть лякатись Його,
Timeat Dominum omnis terra; ab eo autem commoveantur omnes inhabitantes orbem.
9 бо сказав Він — і сталось, наказав — і з'явилось.
Quoniam ipse dixit, et facta sunt; ipse mandavit et creata sunt.
10 Госпо́дь ра́ду пога́нів пони́щить, поні́вечить ми́слі наро́дів,
Dominus dissipat consilia gentium; reprobat autem cogitationes populorum, et reprobat consilia principum.
11 а за́дум Господній навіки стоятиме, думки́ Його серця — на вічні віки́!
Consilium autem Domini in æternum manet; cogitationes cordis ejus in generatione et generationem.
12 Блаженний той люд, що Богом у нього Госпо́дь, блаженний наро́д, що Він вибрав його на спа́док Собі!
Beata gens cujus est Dominus Deus ejus; populus quem elegit in hæreditatem sibi.
13 Господь споглядає з небе́с, і бачить усіх синів лю́дських,
De cælo respexit Dominus; vidit omnes filios hominum.
14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
De præparato habitaculo suo respexit super omnes qui habitant terram:
15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла́!
qui finxit sigillatim corda eorum; qui intelligit omnia opera eorum.
16 Немає царя, що його многість ві́йська спасає, не врятується ве́летень вели́кістю сили,
Non salvatur rex per multam virtutem, et gigas non salvabitur in multitudine virtutis suæ.
17 для спасі́ння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже, —
Fallax equus ad salutem; in abundantia autem virtutis suæ non salvabitur.
18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто наді́ю на милість Його поклада́є,
Ecce oculi Domini super metuentes eum, et in eis qui sperant super misericordia ejus:
19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
ut eruat a morte animas eorum, et alat eos in fame.
20 Душа наша наді́ю склада́є на Господа, — Він наша поміч і щит наш,
Anima nostra sustinet Dominum, quoniam adjutor et protector noster est.
21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо́!
Quia in eo lætabitur cor nostrum, et in nomine sancto ejus speravimus.
22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли поклада́ємо наді́ю на Тебе!
Fiat misericordia tua, Domine, super nos, quemadmodum speravimus in te.]