Псалми 31
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!
Vate, oh Gospod, polagam svoje trdno upanje; naj ne bom nikoli osramočen, osvobodi me v svoji pravičnosti.
2 Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!
Nagni k meni svoje uho, naglo me osvobodi. Bodi moja čvrsta skala, za hišo obrambe, da me rešiš.
3 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!
Kajti ti si moja skala in moja trdnjava, zato me vôdi zaradi svojega imena in me usmerjaj.
4 Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!
Potegni me iz mreže, ki so jo na skrivnem položili zame, kajti ti si moja moč.
5 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!
V tvojo roko izročam svojega duha. Odkupil si me, oh Gospod, Bog resnice.
6 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.
Sovražil sem tiste, ki se ozirajo za lažnivimi ničevostmi, toda jaz zaupam v Gospoda.
7 Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,
Vesel bom in se radoval v tvojem usmiljenju, kajti preudaril si mojo težavo, v stiskah si spoznal mojo dušo
8 і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!
in me nisi zaprl v roko mojega sovražnika. Moja stopala si postavil na velik prostor.
9 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,
Usmili se me, oh Gospod, kajti v stiski sem. Moje oko je použito z žalostjo, da, moja duša in moj trebuh.
10 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!
Kajti moje življenje je iztrošeno z žalostjo in moja leta z vzdihovanjem. Moja moč slabi zaradi moje krivičnosti in moje kosti so použite.
11 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!
Bil sem graja med vsemi svojimi sovražniki, toda še posebej med svojimi bližnjimi in strah svojim znancem. Tisti, ki so me videli zunaj, so pobegnili pred menoj.
12 Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.
Pozabljen sem, kakor je mrtev človek hitro pozabljen iz uma. Podoben sem razbiti posodi.
13 Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,
Kajti slišal sem obrekovanje mnogih. Strah je bil na vsaki strani. Medtem ko so se skupaj posvetovali zoper mene, so snovali, da vzamejo moje življenje.
14 а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“
Toda jaz sem zaupal vate, oh Gospod. Rekel sem: »Ti si moj Bog.«
15 В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!
Moji časi so v tvoji roki. Osvobodi me pred roko mojih sovražnikov in pred tistimi, ki me preganjajo.
16 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
Stôri, da tvoj obraz zasije nad tvojim služabnikom. Reši me zaradi svojega usmiljenja.
17 Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу, (Sheol h7585)
Naj ne bom osramočen, oh Gospod, kajti klical sem k tebi. Naj bodo zlobni osramočeni in naj bodo molče v grobu. (Sheol h7585)
18 нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!
Naj bodo utišane lažnive ustnice, ki ponosno in zaničljivo govorijo boleče stvari zoper pravičnega.
19 Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!
O, kako velika je tvoja dobrota, ki si jo prihranil za tiste, ki se te bojijo, ki si jo izvršil tistim, ki zaupajo vate pred človeškimi sinovi!
20 Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
Pred ponosom ljudi jih boš skril v zatišju svoje prisotnosti. Pred prepirom jezikov jih boš skrivaj varoval v paviljonu.
21 Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!
Blagoslovljen bodi Gospod, kajti pokazal mi je svojo čudovito prijaznost v utrjenem mestu.
22 А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.
Kajti v svoji naglici sem rekel: »Iztrebljen sem izpred tvojih oči.« Vendar si slišal glas mojih ponižnih prošenj, ko sem klical k tebi.
23 Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
Oh ljubite Gospoda, vsi vi njegovi sveti, kajti Gospod ohranja zveste in obilno nagrajuje tistega, ki ravna ponosno.
24 Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!
Bodite odločnega poguma in vaša srca bo okrepil vsem vam, ki upate v Gospoda.
