Псалми 31
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!
For the end, a Psalm of David, [an utterance] of extreme fear. O Lord, I have hoped in you; let me never be ashamed: deliver me in your righteousness and rescue me.
2 Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!
Incline your ear to me; make haste to rescue me: be you to me for a protecting God, and for a house of refuge to save me.
3 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!
For you are my strength and my refuge; and you shall guide me for your name's sake, and maintain me.
4 Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!
You shall bring me out of the snare which they have hidden for me; for you, O Lord, are my defender.
5 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!
Into your hands I will commit my spirit: you have redeemed me, O Lord God of truth.
6 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.
You has hated them that idly persist in vanities: but I have hoped in the Lord.
7 Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,
I will exult and be glad in your mercy: for you have looked upon mine affliction; you have saved my soul from distresses.
8 і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!
And you have not shut me up into the hands of the enemy: you have set my feet in a wide place.
9 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,
Pity me, O Lord, for I am afflicted: my eye is troubled with indignation, my soul and by belly.
10 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!
For my life is spent with grief, and my years with groanings: my strength has been weakened through poverty, and my bones are troubled.
11 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!
I became a reproach amongst all mine enemies, but exceedingly so to my neighbours, and a fear to mine acquaintance: they that saw me without fled from me.
12 Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.
I have been forgotten as a dead man out of mind: I am become as a broken vessel.
13 Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,
For I heard the slander of many that lived round about: when they were gathered together against me, they took counsel to take my life.
14 а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“
But I hoped in you, O Lord: I said, You are my God.
15 В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!
My lots are in your hands: deliver me from the hand of mine enemies,
16 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
and from them that persecute me. Make your face to shine upon your servant: save me in your mercy.
17 Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу, (Sheol h7585)
O Lord, let me not be ashamed, for I have called upon you: let the ungodly be ashamed, and brought down to Hades. (Sheol h7585)
18 нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!
Let the deceitful lips become dumb, which speak iniquity against the righteous with pride and scorn.
19 Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!
How abundant is the multitude of your goodness, O Lord, which you have laid up for them that fear you! you have wrought [it] out for them that hope on you, in the presence of the sons of men.
20 Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
You will hide them in the secret of your presence from the vexation of man: you will screen them in a tabernacle from the contradiction of tongues.
21 Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!
Blessed be the Lord: for he has magnified his mercy in a fortified city.
22 А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.
But I said in my extreme fear, I am cast out from the sight of your eyes: therefore you did listen, O Lord, to the voice of my supplication when I cried to you.
23 Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
Love the Lord, all you his saints: for the Lord seeks for truth, and renders [a reward] to them that deal very proudly.
24 Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!
Be of good courage, and let your heart be strengthened, all you that hope in the Lord.
