< Псалми 30 >
1 Псалом Давидів. Пісня освя́чення дому. Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
En salme, en sang ved husets innvielse, av David. Jeg vil ophøie dig, Herre, for du har dradd mig op og ikke latt mine fiender glede sig over mig.
2 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
Herre min Gud! jeg ropte til dig, og du helbredet mig.
3 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені! (Sheol )
Herre! du har ført min sjel op av dødsriket, du har kalt mig til live fra dem som farer ned i graven. (Sheol )
4 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
Lovsyng Herren, I hans fromme, og pris hans hellige navn!
5 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
For et øieblikk varer hans vrede, en levetid hans nåde; om aftenen kommer gråt som gjest, og om morgenen er det frydesang.
6 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
Men jeg sa i min trygghet: Jeg skal ikke rokkes evindelig.
7 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
Herre! ved din nåde hadde du grunnfestet mitt fjell; du skjulte ditt åsyn, da blev jeg forferdet.
8 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
Til dig, Herre, ropte jeg, og til Herren bad jeg ydmykelig:
9 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
Hvad vinning er der i mitt blod, i at jeg farer ned i graven? Mon støvet vil prise dig, vil det forkynne din trofasthet?
10 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
Hør, Herre, og vær mig nådig! Herre, vær min hjelper!
11 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
Du omskiftet min klage til dans for mig, du løste mine sørgeklær av mig og omgjordet mig med glede,
12 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
forat min ære skal lovsynge dig og ikke tie. Herre min Gud! jeg vil prise dig evindelig.