Псалми 30
1 Псалом Давидів. Пісня освя́чення дому. Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
A Psalm [and] Song, [at] the dedication of the house of David. I will extol thee, O LORD; for thou hast lifted me up, and hast not made my foes to rejoice over me.
2 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
O LORD my God, I cried to thee, and thou hast healed me.
3 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені! (Sheol h7585)
O LORD, thou hast brought up my soul from the grave: thou hast kept me alive, that I should not go down to the pit. (Sheol h7585)
4 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
Sing to the LORD, O ye saints of his, and give thanks at the remembrance of his holiness.
5 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
For his anger [endureth but] a moment; in his favor [is] life: weeping may endure for a night, but joy [cometh] in the morning.
6 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
And in my prosperity I said, I shall never be moved.
7 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
LORD, by thy favor thou hast made my mountain to stand strong: thou didst hide thy face, [and] I was troubled.
8 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
I cried to thee, O LORD; and to the LORD I made supplication.
9 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
What profit [is there] in my blood, when I go down to the pit? Shall the dust praise thee? shall it declare thy truth?
10 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
Hear, O LORD, and have mercy upon me: LORD, be thou my helper.
11 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
Thou hast turned for me my mourning into dancing: thou hast put off my sackcloth, and girded me with gladness;
12 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
To the end that [my] glory may sing praise to thee, and not be silent. O LORD my God, I will give thanks to thee for ever.
