Псалми 30
1 Псалом Давидів. Пісня освя́чення дому. Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
For the end, a Psalm and Song at the dedication of the house of David. I will exalt you, O Lord; for you have lifted me up, and not caused mine enemies to rejoice over me.
2 Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти.
O Lord my God, I cried to you, and you did heal me.
3 Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені! (Sheol h7585)
O Lord, you have brought up my soul from Hades, you have delivered me from [amongst] them that go down to the pit. (Sheol h7585)
4 Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
Sing to the Lord, you his saints, and give thanks for the remembrance of his holiness.
5 Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок!
For anger is in his wrath, but life in his favour: weeping shall wait for the evening, but joy shall be in the morning.
6 А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“!
And I said in my prosperity, I shall never be moved.
7 Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я.
O Lord, in your good pleasure you did add strength to my beauty: but you did turn away your face, and I was troubled.
8 До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа:
To you, O Lord, will I cry; and to my God will I make supplication.
9 „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою?
What profit is there in my blood, when I go down to destruction? Shall the dust give praise to you? or shall it declare your truth?
10 Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“
The Lord heard, and had compassion upon me; the Lord is become my helper.
11 Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю,
You have turned my mourning into joy for me: you have tore off my sackcloth, and girded me with gladness;
12 щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!
that my glory may sing praise to you, and I may not be pierced [with sorrow]. O Lord my God, I will give thanks to you for ever.
