Псалми 28

1 Давидів.

De David. Éternel! C’est à toi que je crie. Mon rocher! Ne reste pas sourd à ma voix, De peur que, si tu t’éloignes sans me répondre, Je ne sois semblable à ceux qui descendent dans la fosse.

2 Почуй голос блага́ння мого, як я кли́чу до Тебе, коли руки свої я підно́шу до храму святого Твого́!

Écoute la voix de mes supplications, quand je crie à toi, Quand j’élève mes mains vers ton sanctuaire.

3 Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безпра́вство, хто плете́ своїм ближнім про мир, — але зло в їхнім серці!

Ne m’emporte pas avec les méchants et les hommes iniques, Qui parlent de paix à leur prochain et qui ont la malice dans le cœur.

4 Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ді́лом їхні́х рук Ти їм дай, верни їм заслу́жене ними,

Rends-leur selon leurs œuvres et selon la malice de leurs actions, Rends-leur selon l’ouvrage de leurs mains; Donne-leur le salaire qu’ils méritent.

5 бо вони не вдивля́ються в чинність Господню й діла́ Його рук, — нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

Car ils ne sont pas attentifs aux œuvres de l’Éternel, A l’ouvrage de ses mains. Qu’il les renverse et ne les relève point!

6 Благослове́нний Господь, — бо Він почув голос блага́ння мого!

Béni soit l’Éternel! Car il exauce la voix de mes supplications.

7 Госпо́дь моя сила та щит мій, на нього наді́ялось серце моє, — й Він мені допоміг, і вті́шилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його́!

L’Éternel est ma force et mon bouclier; En lui mon cœur se confie, et je suis secouru; J’ai de l’allégresse dans le cœur, Et je le loue par mes chants.

8 Господь сила наро́ду Свого́, і за́хист спасі́ння Свого пома́занця!

L’Éternel est la force de son peuple, Il est le rocher des délivrances de son oint.

9 Спаси Свій наро́д, і поблагослови спадщину Свою, і паси їх, і підно́сь їх навіки!

Sauve ton peuple et bénis ton héritage! Sois leur berger et leur soutien pour toujours!