Псалми 28

1 Давидів.

Of David. Unto you, O Lord, do I cry; my rock, be not deaf to me: lest, through holding your peace, I become like those who go down to the pit.

2 Почуй голос блага́ння мого, як я кли́чу до Тебе, коли руки свої я підно́шу до храму святого Твого́!

Hear my loud entreaty, as I cry for help to you, lifting my hands, O Lord, towards your holy chancel.

3 Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безпра́вство, хто плете́ своїм ближнім про мир, — але зло в їхнім серці!

Take me not off with the wicked, nor with the workers of wrong, whose speech to their neighbors is friendly, while evil is in their heart.

4 Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ді́лом їхні́х рук Ти їм дай, верни їм заслу́жене ними,

Give them as they have done, as their wicked deeds deserve. As their hands have wrought, so give to them: requite to them their deserts.

5 бо вони не вдивля́ються в чинність Господню й діла́ Його рук, — нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!

They are blind to all that the Lord does, to all that his hands have wrought; and so he will tear them down, to build them up no more.

6 Благослове́нний Господь, — бо Він почув голос блага́ння мого!

Blest be the Lord, who has heard my voice as I plead for mercy.

7 Госпо́дь моя сила та щит мій, на нього наді́ялось серце моє, — й Він мені допоміг, і вті́шилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його́!

The Lord is my strength and my shield; my heart trusts in him. I was helped: so my heart is exultant, and in my song I will praise him.

8 Господь сила наро́ду Свого́, і за́хист спасі́ння Свого пома́занця!

The Lord is the strength of his people, the fortress who saves his anointed.

9 Спаси Свій наро́д, і поблагослови спадщину Свою, і паси їх, і підно́сь їх навіки!

O save your people, and bless your inheritance. Be their shepherd and carry them forever.