Псалми 27
1 Давидів.
Домнул есте лумина ши мынтуиря мя. Де чине сэ мэ тем? Домнул есте сприжиниторул веций меле. Де чине сэ-мь фие фрикэ?
2 Коли будуть зближа́тись до ме́не злочи́нці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники́ та мої вороги, — вони спотикну́ться й попа́дають!
Кынд ынаинтязэ чей рэй ымпотрива мя, ка сэ-мь мэнынче карня, токмай ей – пригониторий ши врэжмаший мей – се клатинэ ши кад.
3 коли проти мене розло́житься та́бір, то серце моє не злякається, коли проти мене повста́не війна, — я наді́ятись буду на те́, — на по́міч Його́!
Кяр о оштире де ар тэбэры ымпотрива мя, инима мя тот ну с-ар теме. Кяр рэзбой де с-ар ридика ымпотрива мя, тот плин де ынкредере аш фи.
4 Одно́го прошу́ я від Господа, буду жадати того́, — щоб я міг пробува́ти в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробува́ти!
Ун лукру чер де ла Домнул ши-л дореск фербинте: аш вря сэ локуеск тоатэ вяца мя ын Каса Домнулуй, ка сэ привеск фрумусеця Домнулуй ши сэ мэ минунез де Темплул Луй.
5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй ски́нії, сховає мене потає́мно в Своєму наме́ті, на скелю мене проведе́!
Кэч Ел мэ ва окроти ын колиба Луй ын зиуа неказулуй, мэ ва аскунде суб акоперишул кортулуй Луй ши мэ ва ынэлца пе о стынкэ.
6 А тепер піднесе́ться моя голова понад ворогами моїми навко́ло мене, і я в Його ски́нії буду прино́сити жертви при ві́дзвуках сурм, і я буду співати та грати Господе́ві!
Ятэ кэ ми се ши ыналцэ капул песте врэжмаший мей, каре мэ ынконжоарэ: вой адуче жертфе ын кортул Луй ын сунетул трымбицей, вой кынта ши вой лэуда пе Домнул.
7 Почуй, Господи, голос мій, коли кли́чу, і помилуй мене, і озви́ся до мене!
Аскултэ-мь, Доамне, гласул кынд Те кем: ай милэ де мине ши аскултэ-мэ!
8 За Тебе промовило серце моє: „Шукайте Мого лиця!“тому, Господи, буду шукати обличчя Твого́:
Инима ымь зиче дин партя Та: „Каутэ Фаца Мя!” Ши Фаца Та, Доамне, о каут!
9 не ховай же від мене обличчя Свого́, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені по́міч, — не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасі́ння мого,
Ну-мь аскунде Фаца Та, ну ындепэрта ку мыние пе робул Тэу! Ту ешть ажуторул меу, ну мэ лэса, ну мэ пэрэси, Думнезеул мынтуирий меле!
10 бо мій батько та мати моя мене кинули, — та Господь прийме́ мене!
Кэч татэл меу ши мама мя мэ пэрэсеск, дар Домнул мэ примеште.
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене сте́жкою рівною, ради моїх ворогів!
Ынвацэ-мэ, Доамне, каля Та ши повэцуеште-мэ пе кэраря чя дряптэ дин причина врэжмашилор мей.
12 Не видай мене на сваво́лю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облу́дні та неправдомо́вці,
Ну мэ лэса ла бунул плак ал потривничилор мей! Кэч ымпотрива мя се ридикэ ниште марторь минчиношь ши ниште оамень каре ну суфлэ декыт асуприре.
13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро́!
О, дакэ н-аш фи ынкрединцат кэ вой ведя бунэтатя Домнулуй пе пэмынтул челор вий!…
14 Наді́йся на Господа, будь си́льний, і хай буде міцне́ твоє серце, і надійся на Господа!
Нэдэждуеште ын Домнул! Фий таре, ымбэрбэтязэ-ць инима ши нэдэждуеште ын Домнул!
