Псалми 26

1 Давидів.

In finem, Psalmus David. Iudica me Domine, quoniam ego in innocentia mea ingressus sum: et in Domino sperans non infirmabor.

2 Перевір мене, Господи, і ви́пробуй мене, перетопи́ мої ни́рки та серце моє,

Proba me Domine, et tenta me: ure renes meos et cor meum.

3 бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.

Quoniam misericordia tua ante oculos meos est: et complacui in veritate tua.

4 Не сидів я з людьми́ неправдивими, і не бу́ду ходити з лукавими,

Non sedi cum concilio vanitatis: et cum iniqua gerentibus non introibo.

5 я громаду злочи́нців знена́видів, і з грішниками я сидіти не буду.

Odivi ecclesiam malignantium: et cum impiis non sedebo.

6 Умию в неви́нності руки свої, й обійду́ Твого, Господи, же́ртівника,

Lavabo inter innocentes manus meas: et circumdabo altare tuum Domine:

7 щоб хвалу́ Тобі го́лосно ви́голосити, та звісти́ти про всі чу́да Твої.

Ut audiam vocem laudis, et enarrem universa mirabilia tua.

8 Господи, — полюбив я оселю дому Твого́, і місце перебува́ння слави Твоєї.

Domine dilexi decorem domus tuæ, et locum habitationis gloriæ tuæ.

9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровоже́рами,

Ne perdas cum impiis Deus animam meam, et cum viris sanguinum vitam meam:

10 що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.

In quorum manibus iniquitates sunt: dextera eorum repleta est muneribus.

11 А я бу́ду ходити в своїй непоро́чності, — визволь мене та помилуй мене!

Ego autem in innocentia mea ingressus sum: redime me, et miserere mei.

12 Нога моя стала на рівному місці, — на збо́рах я благословля́тиму Господа!

Pes meus stetit in directo: in ecclesiis benedicam te Domine.