Псалми 26

1 Давидів.

Af David. Skaf mig Ret, o HERRE, thi jeg vandrer i Uskyld, stoler paa HERREN uden at vakle.

2 Перевір мене, Господи, і ви́пробуй мене, перетопи́ мої ни́рки та серце моє,

Ransag mig, HERRE, og prøv mig, gransk mine Nyrer og mit Hjerte;

3 бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.

thi din Miskundhed staar mig for Øje, jeg vandrer i din Sandhed.

4 Не сидів я з людьми́ неправдивими, і не бу́ду ходити з лукавими,

Jeg tager ej Sæde blandt Løgnere, blandt falske kommer jeg ikke.

5 я громаду злочи́нців знена́видів, і з грішниками я сидіти не буду.

Jeg hader de ondes Forsamling, hos gudløse sidder jeg ej.

6 Умию в неви́нності руки свої, й обійду́ Твого, Господи, же́ртівника,

Jeg tvætter mine Hænder i Renhed, at jeg kan vandre omkring dit Alter, HERRE,

7 щоб хвалу́ Тобі го́лосно ви́голосити, та звісти́ти про всі чу́да Твої.

for at istemme Takkesang, fortælle om alle dine Undere.

8 Господи, — полюбив я оселю дому Твого́, і місце перебува́ння слави Твоєї.

HERRE, jeg elsker dit Hus, det Sted, hvor din Herlighed bor.

9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровоже́рами,

Bortriv ikke min Sjæl med Syndere, mit Liv med blodstænkte Mænd,

10 що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.

i hvis Hænder er Skændselsdaad, hvis højre er fuld af Bestikkelse.

11 А я бу́ду ходити в своїй непоро́чності, — визволь мене та помилуй мене!

Jeg har jo vandret i Uskyld, forløs mig og vær mig naadig!

12 Нога моя стала на рівному місці, — на збо́рах я благословля́тиму Господа!

Min Fod staar paa den jævne Grund, i Forsamlinger vil jeg love HERREN.