Псалми 25
1 Давидів.
Av David. Herre, til deg lyfter eg mi sjæl.
2 Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
Min Gud, til deg hev eg sett mi lit; lat meg ikkje verta til skammar; lat ikkje mine fiendar gilda seg yver meg!
3 Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
Ja, ingen av deim som ventar på deg, skal verta til skammar; men dei skal verta til skammar, som utan årsak bryt si tru.
4 Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
Herre, lat meg kjenna dine vegar, lær meg dine stigar!
5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
Leid meg fram i di sanning og lær meg! for du er Gud, min frelsar, på deg ventar eg all dagen.
6 Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
Herre, kom i hug di miskunn og din nåde! for dei er frå æveleg tid.
7 Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
Kom ikkje i hug min ungdoms synder og mine misgjerningar; kom meg i hug etter di miskunn for din godhug skuld, Herre!
8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
Herren er god og rettvis; difor lærer han syndarar vegen.
9 Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
Han leider dei audmjuke i det som rett er, og lærer dei audmjuke sin veg.
10 Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
Alle Herrens stigar er nåde og sanning mot deim som held hans pakt og hans vitnemål.
11 Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
For ditt namn skuld, Herre, forlat meg mi skuld, for ho er stor!
12 Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
Kven er den mann som ottast Herren? Honom lærer han den veg han skal velja.
13 душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
Hans sjæl skal stødt bu i sæla, og hans avkjøme skal erva landet.
14 При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
Herren hev samlag med deim som ottast honom, og si pakt vil han kunngjera deim.
15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
Mine augo er stendigt vende til Herren, for han dreg mine føter ut or garnet.
16 Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
Vend deg til meg og ver meg nådig! for eg er einsleg og arm.
17 Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
Min hjarteverk hev dei gjort stor; før meg ut or mine trengslor!
18 Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
Sjå min armodsdom og mi møda, og forlat meg alle mine synder!
19 Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
Sjå mine fiendar, at dei er mange! og dei hatar meg med rettarlaust hat.
20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
Vara mi sjæl og frels meg! Lat meg ikkje verta til skammar! for eg flyr til deg.
21 Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
Lat uskyld og trurøkna verja meg, for eg ventar på deg.
22 Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
Å Gud, løys Israel ut or alle sine trengslor!
