Псалми 25
1 Давидів.
Av David. Til dig, Herre, løfter jeg min sjel.
2 Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
Min Gud, til dig har jeg satt min lit; la mig ikke bli til skamme, la ikke mine fiender fryde sig over mig!
3 Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
Ja, ingen av dem som bier på dig, skal bli til skamme; de skal bli til skamme som er troløse uten årsak.
4 Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
Herre, la mig kjenne dine veier, lær mig dine stier!
5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
Led mig frem i din trofasthet og lær mig! for du er min frelses Gud, på dig bier jeg hele dagen.
6 Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
Herre, kom din barmhjertighet i hu og din miskunnhets gjerninger! for de er fra evighet.
7 Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
Kom ikke min ungdoms synder og mine misgjerninger i hu! Kom mig i hu efter din miskunnhet for din godhets skyld, Herre!
8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
Herren er god og rettvis; derfor lærer han syndere veien.
9 Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
Han leder de saktmodige i det som rett er, og lærer de saktmodige sin vei.
10 Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
Alle Herrens stier er miskunnhet og trofasthet imot dem som holder hans pakt og hans vidnesbyrd.
11 Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
For ditt navns skyld, Herre, forlat mig min misgjerning! for den er stor.
12 Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
Hvem er den mann som frykter Herren? Ham lærer han den vei han skal velge.
13 душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
Hans sjel skal stadig ha det godt, og hans avkom skal arve landet.
14 При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
Herren har fortrolig samfund med dem som frykter ham, og hans pakt skal bli dem kunngjort.
15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
Mine øine er alltid vendt til Herren, for han drar mine føtter ut av garnet.
16 Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
Vend dig til mig og vær mig nådig! for jeg er enslig og elendig.
17 Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
Mitt hjertes angst har de gjort stor; før mig ut av mine trengsler!
18 Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
Se min elendighet og min nød, og forlat mig alle mine synder!
19 Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
Se mine fiender, de er mange, og de hater mig med urettferdig hat.
20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
Bevar min sjel og redd mig, la mig ikke bli til skamme! for jeg tar min tilflukt til dig.
21 Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
La uskyld og opriktighet verge mig! for jeg bier på dig.
22 Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
Forløs, Gud, Israel av alle dets trengsler!
