< Псалми 25 >
In finem, Psalmus David. Ad te Domine levavi animam meam:
2 Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
Deus meus in te confido, non erubescam:
3 Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
Neque irrideant me inimici mei: etenim universi, qui sustinent te, non confundentur.
4 Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
Confundantur omnes iniqua agentes supervacue. Vias tuas Domine demonstra mihi: et semitas tuas edoce me.
5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
Dirige me in veritate tua, et doce me: quia tu es Deus salvator meus, et te sustinui tota die.
6 Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
Reminiscere miserationum tuarum Domine, et misericordiarum tuarum, quæ a sæculo sunt.
7 Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
Delicta iuventutis meæ, et ignorantias meas ne memineris. Secundum misericordiam tuam memento mei tu: propter bonitatem tuam Domine.
8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
Dulcis et rectus Dominus: propter hoc legem dabit delinquentibus in via.
9 Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
Diriget mansuetos in iudicio: docebit mites vias suas.
10 Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
Universæ viæ Domini, misericordia et veritas, requirentibus testamentum eius et testimonia eius.
11 Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
Propter nomen tuum Domine propitiaberis peccato meo: multum est enim.
12 Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
Quis est homo qui timet Dominum? legem statuit ei in via, quam elegit.
13 душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
Anima eius in bonis demorabitur: et semen eius hereditabit terram.
14 При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
Firmamentum est Dominus timentibus eum: et testamentum ipsius ut manifestetur illis.
15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
Oculi mei semper ad Dominum: quoniam ipse evellet de laqueo pedes meos.
16 Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
Respice in me, et miserere mei: quia unicus et pauper sum ego.
17 Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
Tribulationes cordis mei multiplicatæ sunt: de necessitatibus meis erue me.
18 Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
Vide humilitatem meam, et laborem meum: et dimitte universa delicta mea.
19 Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
Respice inimicos meos quoniam multiplicati sunt, et odio iniquo oderunt me.
20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
Custodi animam meam, et erue me: non erubescam, quoniam speravi in te.
21 Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
Innocentes et recti adhæserunt mihi: quia sustinui te.
22 Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
Libera Deus Israel ex omnibus tribulationibus suis.