Псалми 25
1 Давидів.
«Ψαλμός του Δαβίδ.» Προς σε, Κύριε, ύψωσα την ψυχήν μου.
2 Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
Θεέ μου, επί σε ήλπισα· ας μη καταισχυνθώ, ας μη χαρώσιν επ' εμέ οι εχθροί μου.
3 Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
Βεβαίως πάντες οι προσμένοντές σε δεν θέλουσι καταισχυνθή· ας καταισχυνθώσιν οι μωροί παραβάται.
4 Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
Δείξον μοι, Κύριε, τας οδούς σου· δίδαξόν με τα βήματά σου.
5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
Οδήγησόν με εν τη αληθεία σου και δίδαξόν με· διότι συ είσαι ο Θεός της σωτηρίας μου· σε προσμένω όλην την ημέραν.
6 Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
Μνήσθητι, Κύριε, τους οικτιρμούς σου και τα ελέη σου, διότι είναι απ' αιώνος.
7 Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
Τας αμαρτίας της νεότητός μου και τας παραβάσεις μου μη μνησθής· κατά το έλεός σου μνήσθητί μου συ, Κύριε, ένεκεν της αγαθότητός σου.
8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
Αγαθός και ευθύς ο Κύριος· διά τούτο θέλει διδάξει τους αμαρτωλούς την οδόν.
9 Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
Θέλει οδηγήσει τους πράους εν κρίσει και θέλει διδάξει τους πράους την οδόν αυτού.
10 Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
Πάσαι αι οδοί του Κυρίου είναι έλεος και αλήθεια εις τους φυλάττοντας την διαθήκην αυτού και τα μαρτύρια αυτού.
11 Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
Ένεκεν του ονόματός σου, Κύριε, συγχώρησον την ανομίαν μου, διότι είναι μεγάλη.
12 Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
Τις είναι ο άνθρωπος ο φοβούμενος τον Κύριον; αυτόν θέλει διδάξει την οδόν, την οποίαν πρέπει να εκλέξη·
13 душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
Η ψυχή αυτού θέλει κατοικεί εν αγαθοίς, και το σπέρμα αυτού θέλει κληρονομήσει την γην.
14 При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
Το απόρρητον του Κυρίου είναι μετά των φοβουμένων αυτόν και την διαθήκην αυτού θέλει φανερώσει εις αυτούς.
15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
Οι οφθαλμοί μου είναι διαπαντός προς τον Κύριον, διότι αυτός θέλει εξαγάγει εκ παγίδος τους πόδας μου.
16 Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
Επίβλεψον επ' εμέ και ελέησόν με, διότι μεμονωμένος και τεθλιμμένος είμαι.
17 Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
Αι θλίψεις της καρδίας μου ηύξησαν· εξάγαγέ με εκ των στενοχωριών μου.
18 Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
Ιδέ την θλίψιν μου και τον μόχθον μου, και άφες πάσας τας αμαρτίας μου.
19 Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
Ιδέ τους εχθρούς μου, διότι επληθύνθησαν και μίσος άδικον με εμίσησαν.
20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
Φύλαξον την ψυχήν μου και σώσον με· ας μη καταισχυνθώ, διότι επί σε ήλπισα.
21 Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
Ακακία και ευθύτης ας με περιφυλάττωσι, διότι σε προσέμεινα.
22 Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
Λύτρωσον, Θεέ, τον Ισραήλ εκ πασών των θλίψεων αυτού.
