Псалми 25
1 Давидів.
Af David. HERRE, jeg løfter min Sjæl til dig,
2 Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
min Gud, jeg stoler paa dig, lad mig ikke beskæmmes, lad ej mine Fjender fryde sig over mig.
3 Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
Nej, ingen som bier paa dig, skal beskæmmes; beskæmmes skal de, som er troløse uden Grund.
4 Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
Lad mig kende dine Veje, HERRE, lær mig dine Stier.
5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
Led mig paa din Sandheds Vej og lær mig, thi du er min Frelses Gud; jeg bier bestandig paa dig.
6 Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
HERRE, kom din Barmhjertighed i Hu og din Naade, den er jo fra Evighed af.
7 Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
Mine Ungdomssynder og Overtrædelser komme du ikke i Hu, men efter din Miskundhed kom mig i Hu, for din Godheds Skyld, o HERRE!
8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
God og oprigtig er HERREN, derfor viser han Syndere Vejen.
9 Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
Han vejleder ydmyge i det, som er ret, og lærer de ydmyge sin Vej.
10 Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
Alle HERRENS Stier er Miskundhed og Trofasthed for dem, der holder hans Pagt og hans Vidnesbyrd.
11 Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
For dit Navns Skyld, HERRE, tilgive du min Brøde, thi den er stor.
12 Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
Om nogen frygter HERREN, ham viser han den Vej, han skal vælge;
13 душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
selv skal han leve i Lykke og hans Sæd faa Landet i Eje.
14 При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
Fortroligt Samfund har HERREN med dem, der frygter ham, og han kundgør dem sin Pagt.
15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
Mit Øje er stadig vendt imod HERREN, thi han frier mine Fødder af Snaren.
16 Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
Vend dig til mig og vær mig naadig, thi jeg er ene og arm.
17 Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
Let mit Hjertes Trængsler og før mig ud af min Nød.
18 Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
Se hen til min Nød og min Kvide og tilgiv alle mine Synder.
19 Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
Se hen til mine Fjender, thi de er mange og hader mig med Had uden Grund.
20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
Vogt min Sjæl og frels mig, jeg lider paa dig, lad mig ikke beskæmmes.
21 Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
Lad Uskyld og Retsind vogte mig, thi jeg bier paa dig, HERRE.
22 Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
Forløs, o Gud, Israel af alle dets Trængsler!
