Псалми 22
1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
Al Músico principal, sobre Ajeleth-sahar: Salmo de David. DIOS mío, Dios mío, ¿por qué me has dejado? ¿[por qué] estás lejos de mi salud, y de las palabras de mi clamor?
2 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
Dios mío, clamo de día, y no oyes; y de noche, y no hay para mí silencio.
3 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
Tú empero eres santo, tú que habitas [entre] las alabanzas de Israel.
4 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
En ti esperaron nuestros padres: esperaron, y tú los libraste.
5 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
Clamaron á ti, y fueron librados: esperaron en ti, y no se avergonzaron.
6 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
Mas yo soy gusano, y no hombre; oprobio de los hombres, y desecho del pueblo.
7 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
Todos los que me ven, escarnecen de mí; estiran los labios, menean la cabeza, [diciendo]:
8 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
Remítese á Jehová, líbrelo; sálvele, puesto que en él se complacía.
9 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
Empero tú eres el que me sacó del vientre, el que me haces esperar [desde que estaba] á los pechos de mi madre.
10 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
Sobre ti fuí echado desde la matriz: desde el vientre de mi madre, tú eres mi Dios.
11 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
No te alejes de mí, porque la angustia está cerca; porque no hay quien ayude.
12 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
Hanme rodeado muchos toros; fuertes toros de Basán me han cercado.
13 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
Abrieron sobre mí su boca, [como] león rapante y rugiente.
14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
Heme escurrido como aguas, y todos mis huesos se descoyuntaron: mi corazón fué como cera, desliéndose en medio de mis entrañas.
15 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
Secóse como un tiesto mi vigor, y mi lengua se pegó á mi paladar; y me has puesto en el polvo de la muerte.
16 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
Porque perros me han rodeado, hame cercado cuadrilla de malignos: horadaron mis manos y mis pies.
17 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
Contar puedo todos mis huesos; ellos miran, considéranme.
18 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
Partieron entre sí mis vestidos, y sobre mi ropa echaron suertes.
19 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
Mas tú, Jehová, no te alejes; fortaleza mía, apresúrate para mi ayuda.
20 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
Libra de la espada mi alma; del poder del perro mi única.
21 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
Sálvame de la boca del león, y óyeme [librándome] de los cuernos de los unicornios.
22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
Anunciaré tu nombre á mis hermanos: en medio de la congregación te alabaré.
23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
Los que teméis á Jehová, alabadle; glorificadle, simiente toda de Jacob; y temed de él, vosotros, simiente toda de Israel.
24 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
Porque no menospreció ni abominó la aflicción del pobre, ni de él escondió su rostro; sino que cuando clamó á él, oyóle.
25 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
De ti será mi alabanza en la grande congregación; mis votos pagaré delante de los que le temen.
26 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
Comerán los pobres, y serán saciados: alabarán á Jehová los que le buscan: vivirá vuestro corazón para siempre.
27 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
Acordarse han, y volveránse á Jehová todos los términos de la tierra; y se humillarán delante de ti todas las familias de las gentes.
28 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
Porque de Jehová es el reino; y él se enseñoreará de las gentes.
29 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
Comerán y adorarán todos los poderosos de la tierra: postraránse delante de él todos los que descienden al polvo, si bien ninguno puede conservar la vida á su propia alma.
30 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
La posteridad le servirá; será ella contada por una generación de Jehová.
31 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
Vendrán, y anunciarán al pueblo que naciere, su justicia que él hizo.
