Псалми 22
1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
For the end, concerning the morning aid, a Psalm of David. O God, my God, attend to me: why have you forsaken me? the account of my transgressions is far from my salvation.
2 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
O my God, I will cry to you by day, but you will not hear: and by night, and [it shall] not [be accounted] for folly to me.
3 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
But you, the praise of Israel, dwell in a sanctuary.
4 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
Our fathers hoped in you; they hoped, and you did deliver them.
5 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
They cried to you, and were saved: they hoped in you, and were not ashamed.
6 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
But I am a worm, and not a man; a reproach of men, and scorn of the people.
7 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
All that saw me mocked me: they spoke with [their] lips, they shook the head, [saying],
8 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
He hoped in the Lord: let him deliver him, let him save him, because he takes pleasure in him.
9 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
For you are he that drew me out of the womb; my hope from my mother's breasts.
10 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
I was cast on you from the womb: you are my God from my mother's belly.
11 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
Stand not aloof from me; for affliction is near; for there is no helper.
12 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
Many bullocks have compassed me: fat bulls have beset me round.
13 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
They have opened their mouth against me, as a ravening and roaring lion.
14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
I am poured out like water, and all my bones are loosened: my heart in the midst of my belly is become like melting wax.
15 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
My strength is dried up, like a potsherd; and my tongue is glued to my throat; and you have brought me down to the dust of death.
16 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
For many dogs have compassed me: the assembly of the wicked doers has beset me round: they pierced my hands and my feet.
17 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
They counted all my bones; and they observed and looked upon me.
18 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
They parted my garments [among] themselves, and cast lots upon my raiment.
19 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
But you, O Lord, remove not my help afar off: be ready for mine aid.
20 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
Deliver my soul from the sword; my only-begotten one from the power of the dog.
21 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
Save me from the lion's mouth; and [regard] my lowliness from the horns of the unicorns.
22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
I will declare your name to my brethren: in the midst of the church will I sing praise to you.
23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
You that fear the Lord, praise him; all you seed of Jacob, glorify him: let all the seed of Israel fear him.
24 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
For he has not despised nor been angry at the supplication of the poor; nor turned away his face from me; but when I cried to him, he heard me.
25 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
My praise is of you in the great congregation: I will pay my vows before them that fear him.
26 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
The poor shall eat and be satisfied; and they shall praise the Lord that seek him: their heart shall live for ever.
27 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
All the ends of the earth shall remember and turn to the Lord: and all the kindred of the nations shall worship before him.
28 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
For the kingdom is the Lord's; and he is the governor of the nations.
29 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
All the fat ones of the earth have eaten and worshipped: all that go down to the earth shall fall down before him: my soul also lives to him.
30 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
And my seed shall serve him: the generation that is coming shall be reported to the Lord.
31 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
And they shall report his righteousness to the people that shall be born, whom the Lord has made.
