Псалми 22
1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
For the music director. To the tune “Doe of the Dawn.” A psalm of David. My God, my God, why have you abandoned me? Why are you so far away when I groan, asking for help?
2 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
My God, every day I cry out to you, but you don't answer; at night too, but I get no rest.
3 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
Yet you are holy, and the praises of Israel are your throne.
4 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
Our forefathers trusted in you; they trusted and you rescued them.
5 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
They cried out to you for help, and they were saved. They trusted in you and were not defeated.
6 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
But I'm a worm, not a man, scorned and despised by everyone.
7 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
People who see me mock me. They laugh at me and shake their heads, saying,
8 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
“He trusts in the Lord—well then, let the Lord save him! If the Lord is such a friend, then let the Lord rescue him!”
9 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
However, you brought me safely through birth, and led me to trust in you at my mother's breasts.
10 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
I was entrusted to you from birth; from the time I was born you have been my God.
11 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
Do not be distant from me, because trouble is close by and no one else can help.
12 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
Enemies surround me like a herd of bulls; strong bulls from Bashan have encircled me.
13 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
Like roaring lions tearing at their prey they open their mouths wide against me.
14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
I feel like I'm being poured out like water. I'm falling apart as if all my bones have become loose. My mind feels like it's wax melting inside me.
15 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
My strength has dried up like a piece of broken pottery. My tongue is stuck to the roof of my mouth. You're burying me as if I'm already dead.
16 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
Evil men surround me like a pack of dogs. They have pierced my hands and feet.
17 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
I'm so thin I can count all my bones. People stare at me and gloat.
18 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
They divide my clothing among them; they roll dice for my clothes.
19 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
But you, Lord, don't be far away from me! You are my strength—hurry, come and help me!
20 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
Save me from death by the sword! Save my life—the only one I have—from the dogs!
21 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
Rescue me from the mouth of the lion and from the wild bulls!
22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
I will tell my people all the wonderful things you have done; I will praise you in the congregation.
23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
Praise the Lord, all who worship him! Honor him, every descendant of Jacob! Be in awe of him, every descendant of Israel!
24 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
For he has not ridiculed or scorned the suffering of the poor; he has not turned away from them, he has listened to their cries for help.
25 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
You are the subject of my praise in the great assembly. I will fulfill my promises before those who worship you.
26 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
The poor shall eat, and they shall be satisfied. All who come to the Lord will praise him—may you all live forever!
27 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
Everyone in the whole world will repent and return to the Lord; all the nations will worship before you.
28 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
For kingly power belongs to the Lord; he is the one who rules over the nations.
29 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
All who prosper come to feast and worship. Bow down before him, all those destined for the grave—for none can keep themselves alive.
30 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
Our descendants will serve him; they will tell the next generation about the Lord.
31 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
They will come and tell those yet to be born how good the Lord is, and all that he has done!
