Псалми 22
1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
For the choirmaster. To the tune of “The Doe of the Dawn.” A Psalm of David. My God, my God, why have You forsaken me? Why are You so far from saving me, so far from my words of groaning?
2 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
I cry out by day, O my God, but You do not answer, and by night, but I have no rest.
3 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
Yet You are holy, enthroned on the praises of Israel.
4 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
In You our fathers trusted; they trusted and You delivered them.
5 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
They cried out to You and were set free; they trusted in You and were not disappointed.
6 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
But I am a worm and not a man, scorned by men and despised by the people.
7 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
All who see me mock me; they sneer and shake their heads:
8 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
“He trusts in the LORD, let the LORD deliver him; let the LORD rescue him, since He delights in him.”
9 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
Yet You brought me forth from the womb; You made me secure at my mother’s breast.
10 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
From birth I was cast upon You; from my mother’s womb You have been my God.
11 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
Be not far from me, for trouble is near and there is no one to help.
12 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
Many bulls surround me; strong bulls of Bashan encircle me.
13 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
They open their jaws against me like lions that roar and maul.
14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
I am poured out like water, and all my bones are disjointed. My heart is like wax; it melts away within me.
15 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
My strength is dried up like a potsherd, and my tongue sticks to the roof of my mouth. You lay me in the dust of death.
16 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
For dogs surround me; a band of evil men encircles me; they have pierced my hands and feet.
17 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
I can count all my bones; they stare and gloat over me.
18 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
They divide my garments among them and cast lots for my clothing.
19 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
But You, O LORD, be not far off; O my Strength, come quickly to help me.
20 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
Deliver my soul from the sword, my precious life from the power of wild dogs.
21 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
Save me from the mouth of the lion; at the horns of the wild oxen You have answered me!
22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
I will proclaim Your name to my brothers; I will praise You in the assembly.
23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
You who fear the LORD, praise Him! All descendants of Jacob, honor Him! All offspring of Israel, revere Him!
24 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
For He has not despised or detested the torment of the afflicted. He has not hidden His face from him, but has attended to his cry for help.
25 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
My praise for You resounds in the great assembly; I will fulfill my vows before those who fear You.
26 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
The poor will eat and be satisfied; those who seek the LORD will praise Him. May your hearts live forever!
27 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
All the ends of the earth will remember and turn to the LORD. All the families of the nations will bow down before Him.
28 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
For dominion belongs to the LORD and He rules over the nations.
29 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
All the rich of the earth will feast and worship; all who go down to the dust will kneel before Him— even those unable to preserve their lives.
30 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
Posterity will serve Him; they will declare the Lord to a new generation.
31 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
They will come and proclaim His righteousness to a people yet unborn— all that He has done.
