Псалми 22
1 Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
For the Chief Musician; set to “The Doe of the Morning.” A Psalm by David. My God, my God, why have you forsaken me? Why are you so far from helping me, and from the words of my groaning?
2 Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
My God, I cry in the daytime, but you do not answer; in the night season, and am not silent.
3 Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
But you are holy, you who inhabit the praises of Israel.
4 На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
Our fathers trusted in you. They trusted, and you delivered them.
5 До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
They cried to you, and were delivered. They trusted in you, and were not disappointed.
6 А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
But I am a worm, and no man; a reproach of men, and despised by the people.
7 Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
All those who see me mock me. They insult me with their lips. They shake their heads, saying,
8 „Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
“He trusts in the LORD. Let him deliver him. Let him rescue him, since he delights in him.”
9 Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
But you brought me out of the womb. You made me trust while at my mother’s breasts.
10 На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
I was thrown on you from my mother’s womb. You are my God since my mother bore me.
11 Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
Do not be far from me, for trouble is near. For there is no one to help.
12 Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
Many bulls have surrounded me. Strong bulls of Bashan have encircled me.
13 на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
They open their mouths wide against me, lions tearing prey and roaring.
14 Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
I am poured out like water. All my bones are out of joint. My heart is like wax. It is melted within me.
15 Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
My strength is dried up like a potsherd. My tongue sticks to the roof of my mouth. You have brought me into the dust of death.
16 Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
For dogs have surrounded me. A company of evildoers have enclosed me. They have pierced my hands and feet.
17 Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
I can count all of my bones. They look and stare at me.
18 Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
They divide my garments among them. They cast lots for my clothing.
19 А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
But do not be far off, LORD. You are my help. Hurry to help me!
20 Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
Deliver my soul from the sword, my precious life from the power of the dog.
21 Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
Save me from the lion’s mouth! Yes, you have rescued me from the horns of the wild oxen.
22 Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
I will declare your name to my brothers. Among the assembly, I will praise you.
23 Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
You who fear the LORD, praise him! All you descendants of Jacob, glorify him! Stand in awe of him, all you descendants of Israel!
24 бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
For he has not despised nor abhorred the affliction of the afflicted, neither has he hidden his face from him; but when he cried to him, he heard.
25 Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
My praise of you comes in the great assembly. I will pay my vows before those who fear him.
26 будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
The humble shall eat and be satisfied. They shall praise the LORD who seek after him. Let your hearts live forever.
27 Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
All the ends of the earth shall remember and turn to the LORD. All the relatives of the nations shall worship before you.
28 бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
For the kingdom is the LORD’s. He is the ruler over the nations.
29 Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
All the rich ones of the earth shall eat and worship. All those who go down to the dust shall bow before him, even he who cannot keep his soul alive.
30 Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
Posterity shall serve him. Future generations shall be told about the Lord.
31 При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
They shall come and shall declare his righteousness to a people that shall be born, for he has done it.
