Псалми 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

Porque se amotinam as gentes, e os povos imaginam a vaidade?

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

Os reis da terra se levantam, e os príncipes consultam juntamente contra o Senhor e contra o seu ungido, dizendo:

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

Rompamos as suas ataduras, e sacudamos de nós as suas cordas.

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

Aquele que habita nos céus se rirá: o Senhor zombará deles.

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

Então lhes falará na sua ira, e no seu furor os turbará.

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

Eu porém ungi o meu Rei sobre o meu santo monte de Sião.

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Recitarei o decreto: o Senhor me disse: Tu és meu Filho, eu hoje te gerei.

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

Pede-me, e eu te darei as nações por herança, e os fins da terra por tua possessão.

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

Tu os esmigalharás com uma vara de ferro; tu os despedaçarás como a um vaso de oleiro.

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

Agora pois, ó reis, sede prudentes; deixai-vos instruir, juízes da terra.

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

Servi ao Senhor com temor, e alegrai-vos com tremor.

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

Beijai ao Filho, para que se não ire, e pereçais no caminho, quando em breve se acender a sua ira: bem-aventurados todos aqueles que nele confiam.