Псалми 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

psalmus David quare fremuerunt gentes et populi meditati sunt inania adstiterunt reges terrae et principes convenerunt in unum adversus Dominum et adversus christum eius diapsalma

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

disrumpamus vincula eorum et proiciamus a nobis iugum ipsorum

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

qui habitat in caelis inridebit eos et Dominus subsannabit eos

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

tunc loquetur ad eos in ira sua et in furore suo conturbabit eos

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

ego autem constitutus sum rex ab eo super Sion montem sanctum eius praedicans praeceptum eius

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

Dominus dixit ad me filius meus es tu ego hodie genui te

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

postula a me et dabo tibi gentes hereditatem tuam et possessionem tuam terminos terrae

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

reges eos in virga ferrea tamquam vas figuli confringes eos

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

et nunc reges intellegite erudimini qui iudicatis terram

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

servite Domino in timore et exultate ei in tremore

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

adprehendite disciplinam nequando irascatur Dominus et pereatis de via iusta

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

cum exarserit in brevi ira eius beati omnes qui confidunt in eo