Псалми 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

למה רגשו גוים ולאמים יהגו-ריק

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

יתיצבו מלכי-ארץ-- ורוזנים נוסדו-יחד על-יהוה ועל-משיחו

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

ננתקה את-מוסרותימו ונשליכה ממנו עבתימו

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

יושב בשמים ישחק אדני ילעג-למו

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

אז ידבר אלימו באפו ובחרונו יבהלמו

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

ואני נסכתי מלכי על-ציון הר-קדשי

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

אספרה אל-חק יהוה אמר אלי בני אתה--אני היום ילדתיך

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

שאל ממני--ואתנה גוים נחלתך ואחזתך אפסי-ארץ

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

תרעם בשבט ברזל ככלי יוצר תנפצם

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

ועתה מלכים השכילו הוסרו שפטי ארץ

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

עבדו את-יהוה ביראה וגילו ברעדה

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

נשקו-בר פן-יאנף ותאבדו דרך-- כי-יבער כמעט אפו אשרי כל-חוסי בו