Псалми 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

Was toben denn die Heiden und schmieden eitle Pläne Nationen?

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

Der Erde Könige verbünden sich, und Fürsten pflegen Rat, dem Herrn und dem, den er gesalbt, zum Trotz:

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

"Auf! Laßt uns ihre Fesseln sprengen, ihr Joch abschütteln!"

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

Der in dem Himmel thront, lacht ihrer; der Herr verspottet sie.

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

Doch schließlich redet er in seinem Zorn mit ihnen; mit seinem Grimme schreckt er sie.

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

"Ich selber habe meinen König eingesetzt zu Sion über meinen heiligen Berg." -

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

Des Herrn Entschließung will ich künden; er sprach zu mir: "Du bist mein Sohn; ich habe heute dich gezeugt.

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

So fordere von mir! Ich gebe Heidenvölker zum Besitze dir, der Erde Grenzen dir zum Eigentum.

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

Zerschelle sie mit einem Eisenstocke, zerschmettere sie gleich irdenem Gefäß."

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

Nun, Könige! Bedenkt es wohl! Erdenrichter, laßt euch warnen!

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

In Ehrfurcht dient dem Herrn, und werft euch zitternd nieder!

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

Und huldigt ohne Falsch, daß er nicht zürne und ihr auf irrem Weg verderbet! Ein kleines nur, und schon entbrannt sein Zorn. Heil allen, die bei ihm sich bergen!