Псалми 2
1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?
Pourquoi se mutinent les nations, et pourquoi les peuples projettent-ils des choses vaines?
2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:
Les Rois de la terre se trouvent en personne, et les Princes consultent ensemble contre l'Eternel, et contre son Oint.
3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!
Rompons, [disent-ils], leurs liens, et jetons loin de nous leurs cordes.
4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!
Celui qui habite dans les cieux se rira d'eux; le Seigneur s'en moquera.
5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:
Alors il leur parlera en sa colère, et il les remplira de terreur par la grandeur de son courroux.
6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.
Et moi, [dira-t-il], j'ai sacré mon Roi sur Sion, la montagne de ma Sainteté.
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Je vous réciterai quel a été ce sacre; l'Eternel m'a dit: tu es mon Fils, je t'ai aujourd'hui engendré.
8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!
Demande-moi, et je te donnerai pour ton héritage les nations, et pour ta possession les bouts de la terre.
9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
Tu les briseras avec un sceptre de fer, et tu les mettras en pièces comme un vaisseau de potier.
10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:
Maintenant donc, ô Rois! ayez de l'intelligence; Juges de la terre, recevez instruction.
11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!
Servez l'Eternel avec crainte, et égayez-vous avec tremblement.
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!
Baisez le Fils, de peur qu'il ne s'irrite, et que vous ne périssiez dans cette conduite, quand sa colère s'embrasera tant soit peu. Ô que bienheureux sont tous ceux qui se confient en lui!
