Псалми 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

Why do the nations rage, and the peoples plot a vain thing?

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

The kings of the earth take a stand, and the rulers take counsel together, against the LORD, and against his Anointed, saying,

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

“Let’s break their bonds apart, and cast their cords from us.”

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

He who sits in the heavens will laugh. The Lord will have them in derision.

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

Then he will speak to them in his anger, and terrify them in his wrath:

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

“Yet I have set my King on my holy hill of Zion.”

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

I will tell of the decree: The LORD said to me, “You are my son. Today I have become your father.

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

Ask of me, and I will give the nations for your inheritance, the uttermost parts of the earth for your possession.

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

You shall break them with a rod of iron. You shall dash them in pieces like a potter’s vessel.”

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

Now therefore be wise, you kings. Be instructed, you judges of the earth.

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

Serve the LORD with fear, and rejoice with trembling.

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

Give sincere homage to the Son, lest he be angry, and you perish on the way, for his wrath will soon be kindled. Blessed are all those who take refuge in him.