Псалми 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

Why this turmoil of nations, this futile plotting of peoples,

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

with kings of the earth conspiring, and rulers consulting together, against the Lord and against his anointed,

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

to snap their bonds and fling their cords away?

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

He whose throne is in heaven laughs, the Lord mocks them.

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

Then he speaks to them in his wrath, and in his hot anger confounds them.

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

“This my king is installed by me, on Zion my holy mountain.”

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

I will tell of the Lord’s decree. He said to me: “You are my son, this day I became your father.

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

Only ask, and I make you the heir of the nations, and lord of the world to its utmost bounds.

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

You will break them with sceptre of iron, shatter them like pottery.”

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

So now, you kings, be wise: be warned, you rulers of earth.

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

Serve the Lord in awe, kiss his feet with trembling,

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

lest, angry, he hurl you to ruin; for soon will his fury blaze. Happy all who take refuge in him.