< Псалми 2 >
1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?
Why do the nations rage and the peoples plot in vain?
2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:
The kings of the earth take their stand and the rulers gather together, against the LORD and against His Anointed One:
3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!
“Let us break Their chains and cast away Their cords.”
4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!
The One enthroned in heaven laughs; the Lord taunts them.
5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:
Then He rebukes them in His anger, and terrifies them in His fury:
6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.
“I have installed My King on Zion, upon My holy mountain.”
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
I will proclaim the decree spoken to Me by the LORD: “You are My Son; today I have become Your Father.
8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!
Ask Me, and I will make the nations Your inheritance, the ends of the earth Your possession.
9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.
You will break them with an iron scepter; You will shatter them like pottery.”
10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:
Therefore be wise, O kings; be admonished, O judges of the earth.
11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!
Serve the LORD with fear, and rejoice with trembling.
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!
Kiss the Son, lest He be angry and you perish in your rebellion, when His wrath ignites in an instant. Blessed are all who take refuge in Him.